Декоративні чагарники для дачі: 26 квітучих проти 12 листяних

Серед ландшафтних рослин популярні красиві, довгоквітучі чагарники, а також ті, що мають декоративне листя. Які красивоквітучі та декоративні листяні чагарники придбати для саду, для дачі? У статті ви знайдете огляд властивостей і фотографії, які допоможуть вам зробити правильний вибір.

Різновиди декоративних чагарників

Для ландшафтного дизайну прибудинкової території застосовують не тільки квіти, а й різні багаторічні чагарники. Низькорослі декоративні чагарники мають гарний вигляд на клумбі, високорослі – чудові в живоплоті.

Висаджені один раз квітучі чагарники протягом декількох років будуть служити прикрасою дачної ділянки. Декоративно-листяні чагарники цінуються в ландшафті за колір листя від зеленого до червоного.

Різновиди декоративних багаторічників визначають їхні характерні особливості. Наприклад, світлолюбність, забарвлення, форма і щільність крони, зовнішній вигляд, висота.

Які чагарники вибрати

Купуючи декоративні чагарники для дачі, слід ґрунтуватися і на їхній зовнішній привабливості, і на тому, в яких умовах рослинам доведеться рости. Кожна рослина в різних кліматичних зонах вимагає спеціального догляду, сонячного освітлення, складу ґрунту, рівня вологості.

Насамперед морозостійкість враховується при виборі екзотичних декоративних видів. Найбільш невибагливі у догляді дерен білий, листопадний барбарис, спірея, гортензія. Морозостійкі декоративні багаторічники виділяються високою стійкістю до холоду. Деякі з них не потребують спеціального укриття і без проблем переживають морози.

Добре, якщо рослинам без різниці де рости: як на сонці, так і в тіні. Але якщо вподобана багаторічна рослина тіньолюбна, цей фактор треба враховувати при висадці чагарнику на постійне місце. Освітленість території саду істотно змінюється протягом дня. Якщо сонце освітлює ділянку 2-3 години – це тінь, 5-6 годин – півтінь. Півтінь виникає, якщо посадки висвітлюються тільки ранковим або вечірнім сонцем, приміром, зі східного і північного боку будівлі.

Легка півтінь – найоптимальніша освітленість для значної кількості декоративних чагарників.

Вибір тіньолюбних багаторічників досить великий: бересклет, дерен, горобина, калина, чубушник, рододендрон. Завершує цей список волотиста гортензія, яка показує свою принадність у другій половині літа, коли вже бузок, жасмин, калина і безліч інших рослин вже відцвіли.

Вимоги до складу ґрунту досить стандартні. Ґрунт необхідно перекопати на глибину двох багнетів лопати, вибираючи коріння бур’янів і великі камені. У піщаний ґрунт додати перегній, глину або дернову землю, а важкий глинистий полегшити сумішшю піску з перегноєм.

Більшості рослин потрібна нейтральна кислотність ґрунту. Для рослин, які люблять кислий ґрунт, додають торф, а за тиждень до безпосереднього висаджування – мінеральне добриво.

У деяких випадках можна вчинити простіше – не намагатися змінити кислотність ґрунту, а підібрати сорти чагарників, які підходять для даних умов.

Квітучі види

Культивувати квітучі чагарники надзвичайно цікаво. Квітучі багаторічні кущі зі своїм воістину чарівним ароматом невпізнанно змінюють сад. Їх можна використовувати в спільних посадках, у живоплоті, створювати комбінації з рослин з різними термінами цвітіння. 26 фото і назви квітучих чагарників:

Азалія

У період цвітіння за розкішними суцвіттями навіть не видно листя. Квіти азалії забарвлені переважно в білу, рожеву або червону колірну гаму і всілякі варіації їхніх перехідних відтінків.

У нас на відкритих садових ділянках добре приживаються японська азалія (Azalea japonica) і листопадна азалія – вони можуть витримувати зимові зниження температури повітря до -27 °С.

Загалом азалія – це великоквітковий, незвичайно привабливий сорт чагарників через рясне цвітіння, невеликих розмірів і забарвлення квіток. Низький, повільно зростаючий чагарник. У віці 10 років досягає висоти 60 см і близько 90 см ширини. Квіти червоні з темно-червоним малюнком на верхньому пелюстку, широкі, дзвіночки. Рясно цвіте в другій половині травня, початку червня. Відрізняється тривалим і пишним цвітінням, невибагливістю до клімату, гарну морозостійкість. Ідеально підходить в композиції з низькими, карликовими хвойними, так само в японських садах і на вересових галявинах.

Будлея

Свою незмінну затребуваність у дизайнерів і любителів декоративний чагарник буддлея Давида заслужив завдяки чудовим квітам. Цвітіння, що чимось нагадує бузок, триває з червня по жовтень. На відміну від Південного Китаю, де кущ досягає 5 метрів заввишки, в нашому кліматі із зимовими холодами не виростає вище 1,5-3 метрів. Залежно від сорту, квітки будлеї бувають ніжно-лілового, фіолетового, рожевого, білого, червоного, пурпурового кольорів (серцевинка квіток зазвичай помаранчева). Цвіте будлея Давида із середини липня до жовтня, приваблюючи медовим ароматом безліч різних комах, в тому числі гарних метеликів. Тому будлею часто називають кущем для метеликів. А оскільки квітконоси рослини нагадують суцвіття бузку, її також називають осіннім бузком.

Вейгела

У природних умовах чагарник може вирости до 3 метрів у висоту. При вирощуванні в культурі не вище 1,5-2 метрів. В останніх числах травня розкриваються бутони з інтенсивно-рожевими квітками, зібраними в суцвіття. Цвітіння тішитиме вас майже 3 тижні.

Рослина любить вологу і досить добре росте в тіні. Найкращий час для висадки вейгели – весна. При цьому треба встигнути висадити рослину до того, як набрякнуть бруньки, але земля вже має прогрітися, в такому разі вона прийметься дуже добре. Посаджений восени чагарник гине під час першої зимівлі.

Місце для посадки найкраще вибирати на узвишші, водночас воно повинно мати захист від протягу і північного вітру, який може стати причиною осипання квіточок і бутонів. Краще посадити вейгелу з південного боку будівлі. При хорошому освітленні квітки дуже яскраві, а цвітіння рясне. Для посадки потрібна пухка земля з великою кількістю гумусу.

Гібіскус

Гібіскус також має іншу поширену назву – “китайська троянда”, водночас до справжніх троянд не має жодного стосунку, бо є представником сімейства мальвових.

Цікавий факт: квітки практично всіх видів гібіскусів радують своїми барвами тільки один день, після чого в’януть. Однак на зміну зів’ялим квітам тут же розпускаються нові бутони, завдяки чому цвітіння здається дуже довгим, майже постійним. Вибирайте для чагарнику найсвітліший бік вашої ділянки, який буде захищений від протягів. На період холодів можна навіть споруджувати для рослини укриття від сильних поривів вітру. При виборі ґрунту можна орієнтуватися на кущі троянд – їхня ділянка зі стовідсотковою вірогідністю підійде і для гібіскуса. А сусідство з трояндами піде культурі тільки на користь, до того ж, таке компаньйонство тільки найкращим чином позначиться на привабливості вашого саду. Щоб рослина нормально розвивалася, потрібно в міру потреби видаляти всі її засохлі частини, залишаючи лише нові зелені пагони. Не забувайте, що квіти гібіскуса живуть тільки кілька днів, відмирають і тут же змінюються на нові. Так що прибирати сухі суцвіття доведеться часто. Частіше розпушуйте ґрунт навколо саджанця і прополюйте бур’яни. У період вегетації (літо – початок осені) бажано удобрювати гібіскус підживленнями з високим вмістом азоту і фосфору (2 рази на місяць).

Гортензія

Кущові сорти цієї рослини мають надзвичайно привабливий вигляд у різних варіантах ландшафтного дизайну. Види, що ростуть у субтропіках, бувають вічнозеленими, але більша частина належить до листопадної групи. Цвітіння гортензії триває майже півроку – з кінця весни до пізньої осені.
Ідеальним варіантом буде легка півтінь, для того щоб в обідню пору (з 12 до 15 годин) вона не в’яла під палючими променями сонця. В решту часу вона має бути яскраво освітленою, інакше пишного цвітіння Ви не отримаєте.

У сильно затемненому місці гортензія починає хворіти, її суцвіття зменшуватимуться і нарешті рослина може на жаль загинути.

До того ж ділянка, обрана для посадки гортензій, повинна надійно захищатися від холодного вітру та протягів. Рослина страждатиме навіть від незначного протягу. Гортензія любить вологу, а тому потребує регулярного і рясного поливу дощовою або відстояною водою. У спекотну пору року її потрібно поливати 2 рази на тиждень, на 1 дорослий кущ потрібно 30-50 літрів води, що обов’язково відстоялася і прогрілася. У тому випадку, коли ділянка замульчована, то поливи зменшується. Але пересихання ґрунту категорично заборонено.

Дейція шорстка

Оформляючи сади, майстри ландшафтного дизайну часто використовують дейцію. Винятково витончено виглядає в одиночній посадці на тлі зеленого газону. При ущільнених посадках утворює живопліт. Чудова укупі з вічнозеленими і хвойними культурами. Застосовується у створенні альпінарію або бордюру. Високі кущі підходять для живоплоту, при цьому потрібна мінімальна обрізка.

Легко адаптується, зимостійка, не вимоглива, чутлива до високих температур і посухи. Грунт любить родючий, не сухий. Найкраще саджати в захищеному від вітру місці. Потрібно укривати на зиму. Періодично необхідно вирізати старі гілки. Висота і ширина рослини 2-2,5 м.

Деревоподібна півонія

Стебла деревовидної півонії на відміну від трав’янистої не в’януть при підготовці до зими, а навпаки, розростаються з кожним роком. Через кілька років кущ набуде форми півкулі заввишки до 2 метрів.
Садити у відкритий грунт деревоподібна півонія фахівці радять з половини серпня і до останніх вересневих днів. Для даної рослини слід вибирати добре освітлене місце, розміщене на не дуже великому піднесенні. У безпосередній близькості не повинно бути яких-небудь будівель чи дерев, так як вони будуть загороджувати сонце. Деревовидні півонії люблять суглинний грунт в нього потрібно внести органічні добрива, а також пісок. При посадці варто врахувати, що даний вид півонії може рости на одному і тому ж місці протягом кількох десятиліть (близько 100 років).

Ірга

Крупний чагарник до 6 м заввишки, рідше — дерево до 8-10 м. Тонкі, злегка пониклі пагони, які надають особливу своєрідність рослині, утворюють широкоовальну крону. Листки при розпусканні буро-зелені, повстяні, влітку сизувато-зелені, восени забарвлюються в багряно-золотисті тони. Цвіте протягом 7-10 днів, рясно вкриваючись спадаючими кетягами із 5-12 білих квіток. Плоди округлі, темно-пурпурові, із сизим нальотом, солодкі, їстівні, красиво виділяються на тлі листя.

Камелія

У природних умовах цвіте з січня по березень, але в зонах з холодним кліматом перші квіти з’являються наприкінці березня. Водночас відомо досить багато сортів з осіннім цвітінням. Майже всі сорти, як правило, невисокі й компактні, але існує деревоподібна форма японської камелії з великою розлогою кроною.
Може рости у вигляді вічнозеленого чагарника чи невеликого деревця. Висота чагарника може досягати 50 см, а дерева – 3 м. Квітки мають діаметр від 4 до 15 см, їх забарвлення найчастіше червоне, рожеве або біле, зустрічаються ряболисті сорти. У рослини глянсове шкірясте листя насиченого темно-зеленого забарвлення.

Клематис

Одна з найкрасивіших витких ліан. Клематис має ніжні квітки з чудовими відтінками. При правильному догляді, своєчасній обрізці, грамотно підготовленій позиції та опорах, виходить рясно квітуча ліана, яка буде прикрасою ділянки на десяток років. Клематиси світлолюбні рослини і віддають перевагу сонячним місцям, захищеним від вітру. Грунт повинен бути водонепроникним, суглинним, слаболужним або нейтральним, родючим, добре удобреним і рихлим. При виборі містця висаджування клематисів також потрібно врахувати, що вони не виносять застою води.

Кольквіція приємна чарівна

Чарівна (приємна) повністю виправдовує свою назву. Цей незвичайний декоративний чагарник міг би стати прикрасою будь-якого саду, але в нашій країні кольквіція поки не дуже популярна. Сортове розмаїття культури невелике, для середньої смуги придатні такі сорти, як “Пінк клауд”, а також “Розеа” і “Ловець Снів”. Кольквіція – листопадний чагарник, що сягає у висоту від 2 до 3,5 м. Молоді пагони рослини опушені короткими волосинками, а старі вкриті червоно-коричневою корою, яка, як у всіх Жимолостевих, відшаровується пластинами. Садять кольквіцію в уже прогрітий навесні ґрунт. Виберіть для неї захищену від вітру і добре освітлювану сонцем ділянку, хоча рослина нормально зносить і притінок. Не висаджуйте кольквіцію в місцях, де навесні застоюється тала вода. Ґрунт рослина воліє легкий, але родючий, добре дренований, нейтральної реакції.

Перстач курильський чай

Природний ареал поширення перстачу – Далекий Схід, від Камчатки до Японії. Але як декоративна рослина використовується в багатьох країнах.

Абсолютно не вимоглива до умов утримання. Однаково добре почувається як на скелястих пагорбах, так і вздовж річок, на луках, узліссях, галечниках, бідних сухих ґрунтах, навіть на вічній мерзлоті. Єдина вимога – достатня освітленість.

Фахівці ландшафтного дизайну використовують перстач у живоплотах, бордюрах, під час планування альпінаріїв.

Луїзеанія трилопатева

Луїзеанію трилопатеву садівники знають і під іншою назвою: мигдаль трилопатевий. Цей невеликий чагарник дуже ефектний і навесні, і наприкінці сезону. У період цвітіння він нагадує сакуру, що розпустилася, а восени стає схожим на багаття через вогняне забарвлення листя.
Мигдаль трилопатевої – ще так називають ю рослину, являє собою квітучий листопадний чагарник, який іноді досягає висоти 2 м. Зовні луїзеанія виглядає невисоким струнким деревцем або кущем з кулястою кроною. Квіти махрові, діаметром 2,5 см, розташовані поодиноко або парно. Плоди являють собою опушені круглі кістянки червонуватого кольору діаметром близько 2 см, вони неїстівні, тонкий шар навколоплідної м’якоті всихає та розтріскується при дозріванні.

Олеандр звичайний

Рослина неймовірно красива, проте на стільки ж і вимоглива. За правильного догляду вона прикрашатиме вашу ділянку і радуватиме пишним цвітінням. Щоправда, вирощувати її у відкритому ґрунті, як правило, вдається лише жителям півдня, оскільки олеандр дуже любить тепло. Це невелике вічнозелене дерево, висотою 2-6 метри, або великий чагарник. Квітки великі, близько 4-6 см в діаметрі, трубчасті, п’яти-пелюсткові, зібрані в щиткові суцвіття, які розпускаються на кінцях пагонів. Ця рослина дуже світлолюбна, великий водолюб. Обрізку проводять в кінці літа або після цвітіння.

Піраканта

Увагу тих, хто шукає масивні кущі, обов’язково приверне ефектна піраканта. Усі відомі різновиди цього роду поширені в південно-східних регіонах Азії, а один із видів – Піраканта червона – зустрічається на європейському півдні. Рослина як декоративна широко застосовується на кримському узбережжі Чорного моря. В залежності від виду, висота піраканти може сягати від одного до шести метрів. Її кущі, або прямостоячі, або широко розкидаються у різні боки. Пагони вкриті довгими шипами (2,5 см), які роблять піраканту незамінною при створенні живих огорож. Листя рослини має зубчату форму, вічнозелене, воно взимку набуває бурого відтінку. Дорослі рослини так рясно цвітуть навесні, що листя декоративного куща стає зовсім непомітним за цвітом. Плоди піраканти схожі на маленькі яблучка. Можуть бути, в залежності від виду, яскраво червоними, помаранчевими чи жовтими. На жаль, вони не їстівні для людей, але пернаті жителі вашого саду будуть дуже вдячні за такий продукт.

Піраканта віддає перевагу напівтіні і дуже любить, коли її з північного боку захищають стіни будівель чи огорож. Ці декоративні кущі можуть рости і на сонці, але їх декоративність втрачатиметься від того, що полудневе світило викликатиме пожовтіння листя.

Рододендрон

Рододендрон (рожеве дерево) припав до смаку багатьом садівникам як невибагливий до догляду декоративний чагарник з яскравими красивими квітами. За своїми зовнішніми даними і безліччю різновидів рожеве дерево стоїть в одному ряду з королевою квітів. Перші бутони розпускаються ранньою весною, закінчується період цвітіння в липні. Вічнозелені крупнолисті види починають цвісти в травні, а листопадні види – в червні. У середньому, квіти тримаються до 3 тижнів.

Загалом це вічнозелена, декоративна рослина до 1.2 м в висоту. Крона округла, густа, до 80 см в діаметрі. Листя темно-зелене, шкірясте, вузьке. Цвітіння рясне, триває з середини травня по червень. Квіти дзвіночкоподібні, темно-червоні з білою серединкою і гофрованим краєм пелюсток. Зібрані в суцвіття. Термін життя рослини – до 30 років.

Рододендрон висаджують на помірно освітлених, без протягів, добре дренованих ділянках з середньокислим грунтом. При посадці необхідно простежити, щоб коренева шийка була на 5 – 6 см вище рівня грунту. Після першого поливу необхідно замульчувати пристовбурні кола торфом або ялиновим гіллям. Це дозволить уникнути пошкодження поверхневої кореневої системи. Кущ стійкий до різних захворювань і шкідників. При легкому укритті витримує морози до – 24 ℃.

Троянда

Королева квітів є надзвичайно теплолюбною культурою, але здатна рости і цвісти в доволі суворому кліматі. Важливою умовою для цвітіння рослини є сонячне світло. Якщо рослину посадити в тіні, вона може перестати цвісти або цвітіння буде слабким.

Для посадки рослини необхідно створити в ґрунті запас оптимальної кількості поживних елементів. Рожеві кущі важко переносять навіть короткочасне пересихання коренів, тому потрібен регулярний полив.

Садовий жасмин чубушник

Тонкі гілочки, густо вкриті різьбленими листочками, формують крону заввишки до трьох метрів. У різних сортів листя може бути насичено-зеленого, золотого або змішаного забарвлення. Квіти радують око з початку червня до кінця літа. Протягом усього періоду цвітіння вони виділяють приємний жасминовий аромат.

Бузок

Відрізняється специфічним, притаманним бузку ароматом, яскравим листям і оригінальним забарвленням. Безліч сортів визначається колористикою квіток, зібраних у суцвіття: білі, бузкові та рожеві. Особливе визнання здобув бузок, у суцвіттях якого присутні змішані відтінки.

Скумпія шкіряна

Скумпія також відома під іменем париковий кущ або жовтинник. Завдяки вмісту в шкірі листя дубильних речовин, рослина використовується для вичинки шкіри. У контексті статті цікаво, що скумпія культивується як садова рослина.

Своїм незвичайним цвітінням скумпія причаровує любителів рослин. Цвіте чагарник наприкінці весни або на початку літа. Жовтинник покривається численними суцвіттями волотистої форми. Світлі й незвичайно повітряні суцвіття створюють враження серпанку навколо рослини.

Спірея таволга

Спірея – листопадний чагарник, до 2 м заввишки. За формою крони розрізняють: плакучі, пірамідальні, прямостоячі, напівкулясті, каскадні, сланкі форми. Багато видів спірей восени змінюють зелений колір листя на жовтий, помаранчевий або ж пурпурово-червоний відтінки.

Спірею цінують за рясне і тривале цвітіння. Період цвітіння найрізноманітніших за формою суцвіть триває з червня по вересень і залежить від кліматичних умов регіону, де культивується рослина.

Терен

Терен, або терновник – це одна й та сама рослина. Вона може бути і чагарником, і невеликим деревом. Декоративні чагарники зазвичай не перевищують 4,5 м, дерево може досягати 8 м у висоту. Головна відмінна риса культури – наявність великої кількості колючок. Саме шипи і дали назву кущу: праслов’янською мовою “терен” – це і є “колючка”.

Але саме колючки, та ще невибагливість і швидке відновлення після обрізки роблять терен прекрасним захисником у живоплоті. Терен може рости де завгодно і в яких завгодно умовах. Йому не страшні ні морози, ні посуха, ні неродючі ґрунти.

Форзиція

Форзицію по праву називають китайською сакурою. Так само, як і японська вишня, вона цвіте ранньою весною. Бутони з’являються до пробудження листя, в результаті багаторічник схожий на золотисту кулю. Цвіте дуже рясно, не залишаючи місця для зелені. Листя розпускається після цвітіння, яке триває місяць-півтора. Зазвичай це чагарник середньої величини з роскидисто-висхідними пагонами. Діаметр куща більше 2 м. Форзиція світлолюбна, мало вимоглива до грунту, посухостійка, не любити великої кількості води. У період вегетації форзицію не поливають. В низинних, сирих місцях зростання погано. Вона краще переносити посуху, ніж надлишок вологи, тому потребує поливу тільки в особливо посушливі місяці. Зимостійкість середня, може зимувати без укриття. Якщо пригинати і вкривати гілки снігом, то цвітіння буде більш пишним. Обрізка так само після цвітіння, але не можна обрізати старі потужні гілки – на них концентруються квіткові бруньки.

Хеномелес японська айва

Ці декоративні чагарники привертають увагу красивими квітами і листям, яке відливає мідно-червоним кольором. Хеномелес чудовий у вигляді одиночного куща і в групі, що імітує дикорослі зарості. Гарний у живих негустих огорожах. Хеномелес дуже добре переносить стрижку, морозостійкий, добре переносить пил і кіптяву.

Церцис канадський багряник

Церцис у народі відомий як багряник. Він визнаний однією з найдекоративніших рослин – популярність він здобув завдяки своєму яскравому і незвичайному цвітінню, яке воістину заворожує чарівною красою. Його відмітною особливістю є здатність квіток виростати прямо на стовбурі.

Описуючи канадський церцис, слід загострити увагу на його світло-рожеві квітки. Вони менші, ніж у європейського, але це компенсується їхньою кількістю: пучки з 5-8 квіток роблять чагарник стильним і своєрідним.

Шипшина

Безумовно підходить шипшина для створення живоплоту. Цей плодовий чагарник високо котирується за швидке зростання, і здатність створювати непрохідні зарості. Живопліт з шипшини стрижуть раз на 2 роки, чагарник постійно оновлюється за рахунок прикореневої порослі

Наприкінці весни чагарник покривається ароматними бутонами, а в серпні утворюються яскраво-червоні плоди, які не опадають до середини зими. Для зеленої огорожі можна використовувати будь-який сорт. Тривалість цвітіння близько 3 тижнів, починають плодоносити на третій рік після посадки.

Чагарники з декоративним листям

Декоративно листяні чагарники зустрічаються на багатьох дачних ділянках. Красиві листяні чагарники відрізняються довголіттям і невитратним доглядом. Але у різних листяних чагарників і вимоги до вирощування різноманітні.

• Одні рослини ростуть на сухому і бідному ґрунті, інші, особливо вимогливі, ростуть виключно на родючих і вологих ґрунтах.
• Ті, що віддають перевагу сонячним місцям, і види, що прекрасно ростуть у тіні.
• На кислих і вапняних ґрунтах

Така різноманітність дає змогу підібрати декоративні чагарники для будь-яких умов. Водночас у кущів величезна різноманітність форм крони, кольору і обрисів листя, плодів і пагонів.

12 фото і назви популярних листяних чагарників:

Барбарис тунберга

Своє місце барбарис у ландшафтному дизайні зайняв давно і міцно завдяки своїм декоративним властивостям і невибагливості. Барбариси Тунберга – декоративні чагарники для озеленення вулиць, заміських ділянок. Навесні вони вкриті красивим темно-пурпуровим листям і яскравими, приємно пахнучими квітами, зібраними в китиці. Восени та наприкінці літа яскрава крона всипана стиглими ягодами.

Ліщина звичайна

Сорти ліщини характеризуються забарвленням, формою листя і видом крони. Ефектно виглядають на тлі зелені чагарники з біло-строкатим і темно-пурпуровим листям. Золотисте і золотисто-окаймлене листя особливо гарне на сонці. Всі форми добре виглядають в окремих групах або розташовані поодиноко. Вона морозостійка і тіньовитривала. Потребує вологих родючих ґрунтів. Не виносить заболочування і засолення, але також і сухих ґрунтів.

Магонія падуболиста

Магонію падуболисту в ландшафті використовують при створенні живоплотів. Чагарник порівняно високий, до 150 см. Зацвітає наприкінці травня невеликими квітками жовтого кольору, зібраними в волотисте суцвіття. Плоди з’являються в серпні, зовні вони нагадують виноград, за що магонія відома також як “орегонський виноград”.

Японський клен

Східний багаторічник виростає до 10 м, водночас ріст його збільшується досить повільно. Основна прикраса клена – розкішна розлога крона. У різних сортів забарвлення листя буває зеленим, червоним, рожевим, багряним, помаранчевим, золотистим. При цьому крона може змінювати колір за сезонами. Після опадання листя рослина має витончений вигляд завдяки тонким гілочкам.

Лох сріблястий

Лох сріблястий – невибаглива рослина, що успішно росте на одному місці понад 20 років. За правильного догляду набуває форми деревця з розлогою кроною, яйцевидним шкірястим листям, для якого характерний блиск і сріблястий відтінок, який слугує прикрасою до кінця осені.

Кизильник блискучий

Завдяки сильному кущенню, густому листю і невибагливості, кизильнику немає альтернативи для посадки в невисокий живопліт або бордюр. Кизильник має дивовижний вигляд як у соло, так і в групових посадках. Різноманіття форм і розмірів дозволяє вписати його майже в будь-яку композицію. Найчастіше красиві живі огорожі та зелені скульптури створюються саме з кизильника.

Самшит

Рослина цінується за свій повільний ріст – річний приріст пагонів лише 15-20 см. Завдяки цьому зберігається краса ландшафту на кілька років. Друга цінна властивість – відсутність кореневої порослі. Майданчик саду, клумби або газону не буде засмічуватися відростками молодняка. Головне – висока морозостійкість.

Бересклет

Гідність цієї невибагливої культури – розкішна різнобарвна крона, що змінює свій відтінок до осені. Коли решта саду занурюється в похмурі тони, декоративність бересклета тільки зростає. Особливість бересклета швидко відновлювати крону після стрижки і легко піддаватися формуванню активно використовується для створення живоплотів і бордюрів.

Пухироплідник

Рослина має чудовий зовнішній вигляд, вона невибаглива, за нею не потрібно постійно доглядати. Велика кількість сортів чагарнику дозволяє створювати різні композиції. При розростанні його крона стає схожою на кульку. Вона у висоту здатна досягати 300 см. Висока декоративність рослини триває з другої половини весни до пізньої осені. Листя, що жовтіє або червоніє, особливо гарне на тлі похмурого осіннього пейзажу.

Падуб гостролистий

Падуб гостролистий – ефектна рослина з різьбленим смарагдовим листям. З настанням осені падуб вкривається червоними плодами, які створюють реально святковий вигляд. Не потребує до себе підвищеної уваги, придатний до фігурної стрижки, витримує короткочасні похолодання до температури не нижче -20°C.

Рокитник

Відомі дві форми рокитника: декоративні розлогі чагарники або дерево, які досягають відповідно 1 або 3 м у висоту. У ландшафті однаково добре виглядають як поодинокі, так і групові посадки чагарнику. При ущільненій посадці кущів, виходить ефектний живопліт. Однорідні зарості рокитника пожвавлять великі валуни неправильної форми.

Японська калина

Калину складчасту знають також під назвою “японська калина”. Компактні декоративні чагарники конусоподібної форми залежно від сорту можуть досягати у висоту 3 м. Розташовані паралельно землі, з ранньої весни гілки густо вкриваються білосніжними або ніжно-рожевими суцвіттями.

Плоди японської калини до кінця сезону змінюють забарвлення з насичено-червоного до чорного. Зелене листя до осені змінює колір на темно-червоний або золотисто-коричневий. Витончена ступінчаста крона сформована з горизонтальних гілок.

Як вибрати декоративні та плодово ягідні чагарники

Список декоративних чагарників для прикраси саду досить об’ємний. Для правильного вибору дизайнер орієнтується на певні вихідні дані:

• площа для ландшафтного дизайну;
• освітленість;
• складність догляду;
• зміна розмірів протягом життя чагарнику;
• склад ґрунту та особливості клімату;
• термін життя чагарнику (багаторічника);
• можливість композиції з іншими садовими культурами;
• декоративні особливості;
• уподобання дачника.

Для створення ландшафтного парку потрібні розкішні широко зростаючі посадки. Для присадибної ділянки такі безумовно не підійдуть. Альтернативою буде вибір компактних чагарників, які краще не мають проблем зі стрижкою.