Ліщина (фундук) на дачі – особливості вирощування

У лісах ліщина утворює густі чагарники дикого ліщини. Зусиллями селекціонерів виведено велику кількість сортів садової ліщини – це популярний та корисний фундук. У ліщині цінні не лише плоди, а й листя, шкаралупа і навіть деревина.

Ботанічний опис ліщини (фундука)

Ліщина відноситься до листяних чагарників, до сімейства березових. Цей кущ отримав у народі таку назву через форму свого листя, яка схожа з рибою лящем. Листя зеленого кольору зубчастої, круглої форми, горіхи зібрані в супліддя від 2 до 6 штук.

У висоту чагарник може сягати 7 метрів. Крона густа, має форму піраміди. Кора гілочок покрита тонким пухом, сама кора світло-коричневого кольору, не шорстка.

Де росте фундук (ліщина)

Ліщина ділиться на безліч видів, тому зустріти її можна починаючи з Центральної Європи закінчуючи Далеким Сходом, з півночі до півдня, і рости може навіть на висоті більше 2000 метрів вище за рівень Світового океану.

Коли і як цвіте ліщина

У південних регіонах початок цвітіння потрапляє на кінець березня, у середній смузі – на середину квітня. Ця рослина має чоловічі та жіночі квітки. Чоловічі квіти на вигляд нагадують березові сережки, їх тичинки так само заховані під маленькі пластини. У міру розпускання сережки тичинки звільняються і пилок переноситься вітром на жіночі квітки.

Жіночі – схожі на нирку, з верхівки якої стирчить яскраво-червона щіточка-рильце. Саме на неї вітром переноситься пилок із чоловічих тичинок. Цвітіння продовжується до двох тижнів.

Після посадки фундук починає плодоносити на 5 – 8 рік. Врожайні роки змінюються малоурожайними, іноді плодів немає зовсім.

Коли дозріває ліщина

Дозрівання фундука відбувається приблизно одночасно з іншими горіхами, що ростуть у нашій смузі. Все залежить від регіону, де росте ліщина. У південних районах це кінець серпня – початок вересня. У регіонах із помірним кліматом — до кінця вересня.

Стиглий фундук можна розпізнати за кольором шкаралупи, вона стає темно-коричневою, недозрілий горіх має світло-зелене забарвлення. Недозрілий горіх також можна вживати в їжу, він також корисний, але термін його зберігання значно нижче.

Сорти ліщини (фундука):

• Аурелія, Адигейський, Академік Яблуков.
• Барселона.
• Гібрид19, Гібрид 1 ТАСХА, Губернський.
• Донський, Довгий Ландсберзький.
• Зорінські.
• Косфорд.
• Лозівський кулястий, Ліщина 2.
• Московський ранній, Мигдалеподібний, Маша.
• Олімпійський.
• Перебудова, Палас, Прекрасний з Боковенек 79.
• Цукровий, Сріблястий.
• Ягли-фундук.

Ліщина звичайна corylus avellana

Ліщина звичайна має пірамідальну форму, складену із круглих зелених листочків середнього розміру, кора світло-коричневого відтінку. Середня висота – 10 метрів. Цей вид найбільш поширений у Європі. У догляді ліщина невибаглива, тому її спокійно можна садити в затінені місця, потребує щедрого поливу. Хоча і плодоносити така рослина почне не раніше ніж через 5 років, урожай буде щорічним. Розмножити можна як вегетативним, і генеративним способом.

Ліщина деревоподібна corylus colurna

Ліщина деревоподібна може досягати 20 метрової висоти, крона має яйцеподібну форму. Її ареал поширення зосереджений зі Східної Європи до Центральної Азії. Листя темно-зеленого кольору, круглої форми середнього розміру. Кора сірого кольору із білим напиленням. Ліщина деревоподібна має високу стійкість до морозів, не боїться посухи. Розмножити цей вид можна живцем, насінням, щепленням або відведенням.

Ліщина маньчжурська corylus mandshurica

На відміну від звичайної, маньчжурська не перевищує висоту 5 метрів, її батьківщина — Східна та Центральна Азія. Кора коричневого кольору, з сірим напиленням, листя круглі та зубчасті, темно-зеленого кольору, невеликого розміру. Плоди ліщини маньчжурської не виглядають із суцвіття, а знаходяться повністю в зеленому мішечку. Цей вид досить морозостійкий, але боїться протягів. Для збереження характеристики виду, розмножувати маньчжурську ліщину краще вегетативно.

Ліщина різнолиста corylus heterophylla

Ліщина різнолиста досить низькорослий представник виду, середня висота становить 3.5-4 метри. Крона має кулясту форму, складається з круглих листочків середнього розміру, темно-зеленого відтінку. У дикій природі ліщину разнолистную можна зустріти Сході Євразії. Приносити врожай саджанець може розпочати вже через 2-3 роки, але з роками плодоношення зменшується. При виборі місця посадки варто виключити сонячні місця, необхідний щедрий та регулярний полив.

Ліщина червонолиста corylus atropurpurea

Цей вид є вже високорослим, адже висота ліщини червонолистої становить не менше 5 метрів. Діапазон її поширення в дикій природі – добре зволожені землі, найчастіше, у лісах. Крона куляста, кора сірого кольору. Листя кругле, середнього розміру, їх колір протягом усього року змінюється на різні відтінки бордового та коричневого. Для одержання врожаю висаджувати потрібно на освітлених місцях. Розмножувати цей вид ліщини можна у різний спосіб.

Ліщина велика corylus maxima

Висота ліщини великої, незважаючи на назву, може не перевищувати 10 метрів. Зростає цей вид на заході Азії та на південному сході Європи. Крона має кулясту форму, кора світло-сірого кольору. Листи мають круглу зубчасту форму, середнього розміру. Колір листя варіюється від темно-зеленого до бордового кольору. Вигляд добре приживеться і в затінених місцях, але не плодоноситиме на бідних, з надлишковою вологою або засолених землях. Розмножується вегетативно та генеративно.

Хвороби та шкідники ліщини

На відміну від багатьох рослин, є хвороби та шкідники, які вражають саме рід ліщини.

Шкідники ліщини

Найчастіше, ліщину вражають такі шкідники;

• Ліщинний бруньковий кліщ.

Цей шкідник нещадно атакує бруньки ліщини. Помітити його неозброєним оком дуже складно. Пошкоджені бруньки спершу збільшуються, набувають червоного забарвлення, а потім засихають і гинуть.

• Павутинний кліщ.

Ознакою нападу павутинного кліща є покривало з дуже тонкої павутини або поява білого нальоту на листі. Кліщ завдає шкоди рослині, висмоктуючи його соки.

• Горіховий трубковерт.

Цього шкідника називають також жук-жирафа. Цей жук із червоним тілом та чорними лапками атакує листя, висмоктуючи всі його соки.

• Вусач горіховий.

Вусач горіхових особливо небезпечний у стані личинки. Вона проникає в структуру дерева і після цього листя починає скручуватися, жовтіти і опадати.

• Горіховий довгоносик.

Цього шкідника неможливо сплутати з іншою комахою через свій зовнішній вигляд. При невчасній боротьбі довгоносик здатний залишити вас без урожаю. Крім плодів, довгоносик ушкоджує пагони та листя.

• Листові слоники.

Головною метою слоника є листя, яке він обгризає. Слоників важко сплутати з будь-ким, а все завдяки яскравому бірюзовому забарвленню.

• Попелиця ліщинова.

Залишені сліди від цього шкідника є чудовим живильним середовищем для утворення грибка. Ще однією ознакою нападу попелиці ліщинової називають скручене листя і призупинення розвитку пагонів.

• Пильщик березовий північний.

Через те, що пильщик вилуплюється з яйця, що знаходиться в самій тканині рослини, він починає пожирати рослину зсередини.

Хвороби ліщини (фундука)

Всі види та сорти ліщини можуть захворіти на такі захворювання:

Моніліоз ліщини.

Моніліозом ліщина може захворіти на сиру весну. При цьому грибковій недузі опадає листя, молоді стебла гниють, а плоди не формуються.

Борошниста роса.

Це також грибкове захворювання. Спочатку на рослині з’являються білі плями, пізніше листя і цвітіння починають в’янути, а стебла та плоди засихати.

Сіра гнилизна.

Якщо вчасно не вжити заходів, то ця грибкова недуга може завдати шкоди не тільки листям і плодам, але і всій рослині.

Вибір саджанців ліщини (фундука)

Саджанці фундука поділяються на дві групи: з відкритою кореневою системою та закритою кореневою системою.

Із закритою кореневою системою ідеально підійдуть для висадки у весняний період. Завдяки земляному кому на корінні, адаптація рослини відбудеться менш травматично і рослина швидше приживеться.

Саджанці з відкритою кореневою системою краще висаджувати восени. При їх виборі звертайте увагу на стан коренів, вони повинні бути на вигляд сильними та добре зволоженими. Ще зверніть увагу на стан нирок, вони не повинні бути набряклими.

Місце та сезон для посадки ліщини

Для нормального розвитку будь-якого виду ліщини забезпечте їй всі необхідні для цього умови.

Кліматичні та вимоги до ґрунту

Фундук добре росте як на сонячній, так і на затіненій ділянці. Але не варто забувати, що деякі сорти можуть не плодоносити через те, що не отримують достатньої кількості сонячного світла. Рекомендована земля для вирощування ліщини має бути живильною, вологою. Це не має бути суглинок та бідна на мінеральний склад земля, перезволожений ґрунт також не підійде. Найкраще фундук росте в помірному та субтропічному поясах.

Коли садити ліщину

Садити фундук можна і навесні, і восени, але досвідчені садівники відзначають, що садити все ж таки краще восени, за 14-21 день до настання постійних морозів.

Як посадити ліщину навесні

Весняна посадка фундука менш вдала. Посадки можуть підмерзнути через цілком можливі зворотні холоди. По-друге, розплідники розпродують основну частину саджанців восени, а на весну залишаються найслабші. В результаті чого є ймовірність загибелі рослини.

Якщо ви наважилися все-таки на весняну висадку, то посадкову яму приготуйте з осені. Якщо не вийшло восени, то можна і навесні, як тільки дозволить земля.

Купуйте саджанці у перевірених продавців. Якщо придбали посадковий матеріал із відкритою кореневою системою, зробіть для коріння глиняну бовтанку. Важливо не пересушити коріння.

Осіння посадка ліщини

Оптимальний час для висадки фундука – жовтень. Якщо ви посадите рослину в добре зволожений з літа, теплий ґрунт, навесні фундук добре адаптується і буде готовий до зростання та вегетації.

Правила посадки ліщини

Процес посадки фундука дуже легкий. Якщо взяти до уваги невибагливість цієї рослини, то з посадкою впорається будь-яка людина, і зовсім необов’язково бути досвідченим садівником. Головне до та під час висадки дотримуватися певних правил.

Підготовка ліщини до посадки

В першу чергу визначтеся, в яку пору року ви хочете провести посадку, краще обрати осінь. Виберіть добре освітлене місце без наскрізного вітру та хорошим ґрунтом. Відберіть найкращі саджанці, ідеально, якщо вони будуть різних сортів, та приступайте до посадки.

Вибір місця посадки для ліщини (фундука)

Підберіть для посадки добре освітлене місце без протягів. У цієї рослини дуже розвинена коренева система, яка потребує великої кількості вологи. Якщо є можливість, посадіть фундук на схилі біля річки або струмка з високим рівнем ґрунтових вод, але щоб вода там не застоювалася.

Схеми посадки фундука

Для створення горіхового саду необхідно висадити дерева за особливою схемою. Кожне дерево має бути висаджене з відривом 5 метрів друг від друга. За діагоналі, дистанція має бути не менше 7 метрів. Але це якщо у вас великі площі. Найчастіше садівники садять фундук на меншій відстані. Або це 3 х 3 метри, краще з міжряддям 5 метрів.

Розмноження фундука

Залежно від виду, фундук можна розмножити відведеннями, щепленням або поділом куща.

Поділ куща

Розмножити фундук розподілом куща дуже важко. З викопаного куща необхідно відрізати частини так, щоб кожна мала корінець. При належному догляді крона швидко відновлюється, і кущ через кілька років вже зможе плодоносити.

Розмноження ліщини відведеннями

При розмноженні горизонтальними відведеннями необхідно правильно дотримуватися всіх вказівок, щоб не нашкодити рослині. З куща вибирають стебло завдовжки від 1 до 2 метрів, з найбільшою кількістю нирок.

Далі це стебло пришпилюють у канавках із 10-сантиметровою глибиною. Через місяць чи півтора, коли з’являться листочки, стебло засипають землею. Протягом усього процесу рекомендується вводити підживлення та мульчувати.

Розмноження вертикальними відведеннями

Для того щоб розмножити фундук вертикальним відведенням, навколо прикореневої порослі спорудити ємність із землею висотою 15-20 см і регулярно її поливати. Якщо ви проробите цю процедуру навесні, то до осені на цій втечі утворюється коріння. І ви отримаєте повноцінний саджанець, який можна відокремлювати від маткового кореня.

Розмноження щепленням

Живці потрібно готувати заздалегідь, а точніше, залишити їх зимувати. Розмноження щепленням необхідно проводити навесні, і краще робити це за кору. Окулювання радять проводити влітку, в момент руху соку, і живці повинні бути підготовлені в той же день, що і окулювання.

Ліщина чи фундук — чи є різниця?

Вічне питання: фундук чи ліщина? Давайте розберемося.

Як виглядає ліщина

Ліщина виглядає, як розлогий чагарник висотою від 4 до 7 метрів, кора гладка, світло-коричневого кольору, листя велике, зубчасте, темно-зеленого кольору. Плоди тверді, у суцвіттях від 2 до 6 штук у кожному. Тривалість життя висока до 150 років.

Як виглядає фундук

Фундук – окультурена ліщина, тому зовнішні характеристики та корисні властивості у них однакові. Єдине, що вони відрізняються, це розмір плода, який збільшився у процесі селекції.

Ботаніки не бачать принципової різниці між фундуком та ліщиною.

Догляд за ліщиною

Доглядати за ліщиною правильно не складе великої праці: адже ця рослина є особливо невибагливою.

Умови вирощування

Намагайтеся забезпечити ліщину достатньою кількістю світла, можна садити як на сонячних місцях, так і на місцях з розсіяним світлом. Не садіть фундук близько до інших культур, дистанція має бути не менше 4 метрів. Ще ліщина не любить місця із наскрізними вітрами.

Догляд під час цвітіння

Для того, щоб ліщина добре запилювалася під час цвітіння, посадіть на вашій ділянці не менше 2-3 кущів, краще за різні сорти. Таким чином ви сприяєте запиленню квітів з різних кущів. Істотне збільшення врожаю забезпечить штучне запилення.

Полив ліщини

Ліщина потребує помірного, але регулярного поливу. Вже через 7 днів після висадки в ґрунт саджанець необхідно поливати. Для нормального зростання поливати фундук необхідно 1 раз на 30 днів, але це не стосується періодів випадання опадів.

Підживлення ліщини

На різні сезони необхідне різне підживлення. Для кращого розвитку плодів, навесні вносять азотні підживлення, а ось осіннє підживлення складається з суміші калію та фосфору. Але для молодого саджанця найкраще підійдуть добрива органічного походження.

Збір та зберігання горіхів ліщини

Залежно від регіону, збирання опалих горіхів відбувається по-різному, але їх зберігання однаково. Спочатку горіхи необхідно підсушити, або на сонці, або у приміщенні з гарною вентиляцією повітря. Головне, не допустити високого відсотка вологості, він має бути не вищим за 12%. Щодня горіхи необхідно перевертати. Зберігати у сухому приміщенні.

Формування та обрізка куща

Для кращого росту, кущ необхідно проріджувати, а для надання більш презентабельного вигляду садівники формують особливу форму крони. А головне — щорічне обрізання стимулює зростання нових пагонів та закладку квіткових бруньок. В результаті ми позбавляємося сезонності плодоношення

Коли обрізати фундук

Відразу обмовимося – влітку обрізання виконуємо у виняткових випадках, при захворюванні рослини. З метою формування крони літнє обрізування неприпустиме. Для подальшого обрізання можна надломити втечу, що зайве інтенсивно росте.

Головне правило осінньої обрізки: тільки після того, як закінчиться листопад, але до морозів. Осіння санітарна обрізка спрямована на проріджування крони для кращого освітлення та вентиляції.

Весною обрізаємо

• після осінньої посадки;
• якщо з минулого року залишилися спеціально надламані гілки;
• при утворенні сухостою та зламів через морозну та снігову зиму;
• якщо восени не проводили жодної стрижки.

Головне правило весняної обрізки – встигнути до цвітіння.

Взимку чагарник спить, і ніби можна зайнятися обрізанням. Але існує велика ймовірність видалення живої гілки замість засохлої. Через мороз пагони стають крихкими і необережним рухом можна їх зламати.

Як обрізати ліщину

Після посадки зрізати гілки необхідно на висоті 15-25 сантиметрів. Подальше обрізання складається з усунення хворих, поламаних та сухих гілок. Розрізняють санітарну, формуючу та омолоджуючу обрізку.

При формуючому обрізанні визначається з метою: вирощуємо фундук кущем або деревом. Формуючи кущ залишаємо 5-7 гілок, через 5 років збільшуємо поступово, але не більше 15. Решту порослі вирізаємо.

Після 8-10 років виконується обрізання, що омолоджує, при якій старі гілки вирізуються на «кільце».

Зимівка ліщини

Молоді саджанці перші 3 роки укривають на зимовий період. Укрувати слід нетканим полотном. Рекомендують також пришпилювати саджанець до землі і поверх полотна вкрити лапником і закидати снігом. Дорослі рослини в укритті на зиму не потребують.

Властивості ліщини шкода та користь

Ліщина – справжнє джерело вітамінів, її плоди багаті мікроелементами і жирними кислотами, а кора і листя містять ефірні олії, сахарозу, міріцитрозіл, танін. Але, як і всі продукти, звичайно, має протипоказання.

Корисні властивості ліщини (фундука)

Всі ці складові роблять ліщину вкрай корисною рослиною, вона має жарознижувальні властивості, добре діє на серцево-судинну систему, розширює судини, знижує тиск, має дубильну, в’яжучу дію. Допомагає при сечокам’яній хворобі, сприяє розчиненню каменів у нирках.

Допомагає при жовчнокам’яній хворобі. Відмінний засіб при занепаді сил після важких фізичних навантажень допомагає відновитися людям, які перенесли хірургічні втручання. Служить стимулятором всіх органів та систем людського організму.

Формування деревом травматичніше для фундука, зате полегшується збір урожаю. Залишаємо основний стовбур і кілька скелетних гілок, які регулярно укорочуємо.

Протипоказання до вживання ліщини

Плоди ліщини не підходять до вживання людям з ожирінням, тому що на 100 г продукту мають 628 калл. Не варто їсти горіхи фундука при загостреннях з боку шлунково-кишкового тракту, щоб не дратувати вкотре слизову оболонку. Крім того, фундук, як і всі горіхи, є алергеном, тому його не рекомендують в їжу людям з індивідуальною непереносимістю.