Ожина – вирощування в саду

Ожина, колючий чагарник зі схожими на малину чорними ягодами, стала культурною рослиною зовсім недавно. Завдяки своїм смаковим якостям, ожина стрімко набирає популярності серед садівників усього світу. Невибаглива у догляді та дуже плодоносна, добре розростається, утворюючи густий колючий паркан. А про корисні властивості цієї чудової ягоди не один медик може розповідати годинами. Давайте ближче познайомимося з цією цікавою культурою.

Ботанічний опис і характеристика ожини

Опис

Ожина садова (rubus fructicosus) сімейства розоцвітих являє собою чагарник заввишки до 1,5 метрів, в дикій природі часто плететься по землі нагадуючи тим самим ліану. Гілки і черешки листя густо вкриті дрібними шипами, листова пластина має зубчасту форму. Квіти білого кольору. Ягоди під час дозрівання змінюють свій колір із зеленого на темно-синій або темно-фіолетовий колір, за формою дуже схожі на плоди малини. Коренева система багаторічна, надземна частина дворічна.

Характеристики

Розрізняють два види ожини:

1. Сланка або кущиста. Являє собою невисокий, колючий чагарник, стебла якого плетуться по землі. Ягоди великі, переважає більше солодкий смак, ніж кислий. Дозрівання ягід відбувається в середині, наприкінці серпня.
2. Прямостояча або ожина. Являє собою колючий кущ дуже схожий розміром і формою на кущ малини. Ягоди дрібніші ніж у кущистої ожини, мають кисло-солодкий смак. Дозріває також у середині або наприкінці серпня.

Садівники тільки починають освоювати всі тонкощі вирощування ожини, багато хто не хоче її вирощувати через надто колючі гілки та стебла, але зараз досвідчені садівники змогли культивувати ожину, яка абсолютно не має шипів, але зберегла всі смакові та цілющі якості.

Крім гастрономічних якостей, ожина звернула на себе увагу ландшафтних дизайнерів. Багато людей хочуть бачити на своєму подвір’ї красивий живий паркан з ожинового дерева.

Сорти ожини

Крім дикої, одомашненої культури, селекціонери вивели багато нових сортів ожини.

Садова ожина ділиться на такі підгрупи:

Рання ожина

Гімалаї

Цей сорт найраніший у плані дозрівання ягід, вже на початку і в середині червня починає плодоносити. Хороша врожайність і морозостійкість навіть при мінімальному догляді. Відрізняється високою стійкістю до хвороб і шкідників.

Небеса можуть почекати

Вважається одним із найкращих сортів ожини. Кущ виростає заввишки понад 2 метри, дозрівання ягід відбувається в середині або наприкінці червня. З одного куща можна зібрати до 12 кілограмів урожаю.

Оушито

Цей сорт починає плодоносити в червні, з одного куща, за правильного догляду можна зібрати врожай до 30 кілограмів ягід. Крім цього, ожина сорту Оушито вирізняється тим, що її гілки не мають шипів, це досягнуто шляхом грамотної селекції американських фахівців.

Лох Тей

Цей сорт має одну з найбільш ранніх урожайностей. Стійкий до посухи, але не любить мороз, на зиму рекомендується укутувати. Безколючковий сорт, виведений у Шотландії, стійкий до захворювань і рідко страждає від шкідників.

Блек Сатин

Дуже плодоносний сорт ожини, врожайність становить у середньому 20 кілограмів ягід з куща. Ягоди вирізняються яскравим смаком і ароматом, завдяки чому у цього сорту багато шанувальників.

Натчез

Королева серед ранніх сортів ожини. Високий чагарник, може досягати до 6 метрів у висоту. Урожай з одного куща близько 20 кілограмів. Ягоди дуже великі, вага однієї ягоди досягає 15 грамів.

Сорти із середнім терміном дозрівання

Рясна

Цей сорт вивів Іван Володимирович Мічурін. Він хотів вивести сорт із високим ступенем урожайності. З куща ожини такого сорту можна отримати врожай до 3 кілограмів, ягоди великого розміру, довгасті, вагою близько 10 грамів. Єдиний недолік цього сорту – низька морозостійкість. Якщо ви посадили такий кущ у себе, на зиму його рекомендується укутати.

Техас

Теж дітище І.В. Мічуріна. Цей сорт характерний дуже великими ягодами довгастої форми, темно-малинового кольору і має дуже високу врожайність, до 10 – 12 кілограмів з куща. Не любить холоду, на зиму рекомендується утеплювати.

Дарроу

Цей сорт характерний прямостоячою формою, хорошою врожайністю і високою морозостійкістю. Ягоди середнього розміру.

Тейлор

Цей сорт легко впізнати за багряним забарвленням молодого листя. Ягоди досить великого розміру. Погано переносить холоди, тому на зиму потребує укутування.

Агавам

Кущ росте красивою формою у вигляді арки. Ягоди дуже великі і довгасті. Має високу врожайність. Цей сорт відмінно протистоїть хворобам, що вражають цю культуру.

Логанберрі

Відрізняється цей сорт високою врожайністю, з одного куща збирають до 5 кілограмів ягід, які мають солодкий смак. Не переносить холод, з настанням холодів рекомендується його утеплювати.

Чорноплідна

Садівники цінують цей сорт за надзвичайно ароматний смак ягід, які дозрівають з кінця серпня і до початку заморозків. Має середню морозостійкість.

Пізні сорти

Газда

Кущ середньої висоти, шипів на гілках небагато. Ягоди цього сорту ожини дозрівають на початку вересня, мають виражений солодкий смак.

Оркан

Безколючковий чагарник, виростає невеликих розмірів. Ягоди великі, довгастої форми, дуже солодкі. Має високу стійкість до захворювань і шкідників. На зиму рекомендується вкутувати, оскільки цей сорт погано переносить холоди.

Смутстем

Це перший вид вирощений американськими селекціонерами, який не має шипів. Дуже плодоносний, з одного куща можна зібрати від 15 до 25 кілограмів ягід. Ягоди дуже великі, довгастої форми.

Чорний принц

Цей сорт називають найбільш невибагливим, за яким потрібен мінімальний догляд. Урожайність висока, до 25 кілограмів ягід з одного куща. Ягоди солодкі, подовженої форми.

Тіньовитривалі сорти

До сортів ожини, які можуть спокійно рости і плодоносити в тіні належать: Натчез, ЛохТей. Ці сорти оптимально підійдуть для висадки в затіненому місці, що ніяк не позначиться на врожайності.

Морозостійка ожина

Якщо ви боїтеся, що ваш кущ замерзне взимку, пропонуємо звернути свою увагу на такі сорти як: Дарроу, Честер Торнлесс, Агавам, Флінт, Полар, Уфимська місцева, Газда, Вілсон Ерлі.

Ремонтантні сорти ожини

Ремонтантність – здатність рослин плодоносити кілька разів за сезон.

У ожини також є ремонтантні сорти, це: Блек Меджік, Прайм Джі, Рубен, Прайм Ян.

Агротехніка

Ожина досить проста у вирощуванні, розмножується без проблем і приносить великий урожай. Як і будь-яка інша рослина, для вирощування цієї ягоди необхідно дотримуватися правильної агротехніки. Необхідно регулярно проріджувати кущі в літній період, і обов’язково зрізати суцвіття у фазу активного росту. Сукупність послідовних дій – запорука успішного збору ожини.

5 золотих правил при посадці та догляді за садовою ожиною

1. Правильний вибір сорту ожини.
2. Вибір правильного сезону посадки ожини.
3. Місце висадки ожини.
4. Обрізка ожини.
5. Підготовка ожини до зимівлі.

Коли садити ожину, навесні чи восени?

Для посадки ожини існує дві сприятливі пори року – осінь і рання весна. Осінь вважається найкращим часом, якщо ви посадите ожину восени, її коренева система встигне адаптуватися до нового місця і почне активно розростатися. Навесні ж у саджанця ще слабка коренева система і можуть виникнути складнощі через недостатнє забезпечення саджанця харчуванням. Це може погано позначитися на зростанні рослини. Необхідно регулярно проріджувати кущі в літній період, і обов’язково зрізати суцвіття у фазу активного росту.

Посадка

Перед посадкою виберіть місце, яке ідеально підходить вашому сорту. Ожина любить тепло і сонце, якщо ви придбали саджанці сорту, який не любить тінь і посадили його в невідповідне місце, ожина буде рости погано, а ягоди будуть водянистими і несмачними. Бажано, щоб місце висадки було не надто вологим, щоб коріння не гнило.

Вибір сорту для вирощування у відкритому ґрунті

Ви маєте чітко розуміти, що ви не можете садити ожину не морозостійкого сорту в холодних регіонах. Сортів ожини дуже багато, для кожного регіону можна підібрати оптимальний варіант, те ж саме з вибором місця, якщо у вас затінене місце для посадки, вибирайте сорти, які підходять для вирощування в тіні.

Умови для висаджування

Ожина – рослина теплолюбна, тому постарайтеся забезпечити її теплом і достатньою кількістю сонячного світла. Не радять ростити цю культуру в місцях з наскрізними холодними вітрами, але варто врахувати, що і вирощувати ягоду на рівнинах теж не рекомендується. Ба більше, ожина не принесе бажаного результату, якщо буде вирощена без належного поливу.

Розташування кущів ожини на ділянці

Треба врахувати деякі нюанси перед посадкою ожини у відкритому ґрунті. Ожина любить тепло і сонце, знайдіть на своїй ділянці добре освітлене місце, не садіть близько до паркану. Краще, щоб місце було рівне, не саджайте цю рослину в низинах. Сире місце також не підійде, волога провокуватиме зростання нових пагонів, що позначиться на смакових якостях ягід і кількості врожаю. Посушливий ґрунт ніяк не позначиться на зростанні ожини.

Батьківщиною ожини вважається Північна Америка, клімат якої максимально схожий на наш, саме тому ожина відмінно прижилася і плодоносить у наших широтах. Якщо ви живете в середній смузі і літо у вас дуже сонячне і спекотне, варто знайти для ожини місце, де вона буде півдня в тіні, півдня на сонці. Це потрібно для того, щоб сонце не пошкодило ягоди.

Як відібрати і підготувати посадковий матеріал?

Вибирайте саджанці не дуже тонкі, щоб на них було кілька гілочок. На коренях обов’язково має бути присутня брунька, коріння має бути міцним і здоровим. Існує два види саджанців: з відкритою кореневою системою (ВКС) і саджанці із закритою кореневою системою (ЗКС).

Саджанці з відкритою кореневою системою призначені для висадки у відкритий ґрунт наприкінці серпня і пізніше. Саджанці із закритою кореневою системою висаджують у весняно-літній період. Ви маєте визначитися, в яку пору року ви хочете посадити ожину і придбати саджанці, які підходять за сезоном.

Під час купівлі саджанців обов’язково звертайте увагу на їхнє коріння, воно має бути сильним і здоровим.

Будь-які саджанці, і ожина не виняток, болісно сприймають пересадку. Щоб цей процес пройшов без негативних наслідків, рекомендується заздалегідь підготувати ґрунт. Потрібно підготувати ямку, приблизно 40×40, на дно всипають суміш із компосту, суперфосфату і сірчанокислого калію, поверх суміш присипте землею. Потім занурте саджанець в яму і засипте звичайним ґрунтом, зверху удобріть збагаченою сумішшю, ущільніть землю і рясно полийте.

Вимоги до ґрунту

Ожину найкраще садити в суглинну або супіщану землі. Такі землі добре проводять повітря, завдяки чому і легкі в обробці. Ґрунт також швидко прогрівається і добре проводить вологу. Ці ґрунти забезпечуватимуть ожину всім тим, чим ви її живите – вологою, теплом, повітрям.

Вибір місця посадки ожини

Велику увагу треба приділити місцю, де ви посадите ожину. Це має бути рівний майданчик, допускаються невелика горбистість. Але стежте, щоб це місце було захищене від протягів, не тому, що ожині буде холодно, річ у тім, що вітер і протяг відлякують комах-медоносів, унаслідок чого процес запилення відбуватиметься мляво, і врожайність знизиться.

Крім цього, бажано вибрати місце, де ґрунтові води не піднімаються понад 1.5 метра. Якщо ожина отримає надлишок вологи, то листя почне буйно цвісти, а ягоди навпаки, виростуть маленькими і несмачними.

Де краще садити ожину, в тіні чи на сонці?

Ожина любить сонце, відповідно, садити її краще в сонячному, незатіненому місці. Якщо у вас мало місця, а те що є знаходиться в тіні, просто придбайте саджанці сорту, який любить тінь і добре розвивається в тінистих місцях.

Схема встановлення шпалери зі стовпів і дроту

Для чого потрібна шпалера?

Крім того, що шпалера потрібна для зручності садівника, адже збирати ягоди зручніше стоячи, ніж у зігнутому вигляді, шпалера виконує такі функції:

• Грамотне розташування гілок по шпалері покращує циркуляцію повітря, що запобігає появі грибка і шкідників.
• Ґрунт під кущами отримує прогрівання сонячними променями, що стимулює ріст коренів, а як наслідок – і врожайність.
• Високе розташування гілок перешкоджає проникненню на них равликів і слимаків.
• Шпалеру легко зробити самому: з боків від саджанця вбивають стовпці заввишки від 1.5-2 метри і відстанню між кожним стовпцем 2 метри, від стовпа до стовпа перетягують міцний дріт у три яруси.

Як правильно і на якій відстані садити ожину?

Є два способи висадки ожини:

1. кущовий спосіб
2. рядний спосіб

Якщо ваша ожина плететься по землі, потрібно садити кущі за 2.5 – 3 метри один від одного. Прямостояча ожина не потребує такого великого простору, їй буде достатньо 1.5 – 2 метри.

Як розмножувати ожину?

Існує кілька способів розмноження ожини.

Розмноження верхівкою

Найпростіший спосіб, у природі ожина сама так розмножується. Цей спосіб більше підходить сланким сортам. Він полягає в тому, що під час зіткнення із землею верхівка стебла стрімко кидає коріння, з якого виростає новий кущ.

Якщо ви самі вирішили спробувати такий метод розмноження, то в середині липня або на початку серпня візьміть найдовшу гілочку куща, добре пригніть до землі, попередньо викопавши неглибоку ямку. У цю ямку занурте верхівку гілки, прикопайте. Уже через кілька тижнів гілочка пустить коріння, з якого почне рости повноцінна рослина.

Розмноження кореневим поділом

Теж простий, нехитрий спосіб. Ранньою весною викопайте невеликий кущ і розділіть його на 3-4 частини. Кожна частина слугуватиме вам окремим саджанцем.

Розмноження кореневими нащадками

Для цього способу вам необхідно в липні викопати кореневий нащадок разом із земляною грудкою і просто висадити в підготовлене для нього місце.

Розмноження горизонтальними відводками

Цей спосіб полягає в тому, що ви нахиляєте до землі однорічні пагони, акуратно кладете їх на землю, краще викопати неглибоку траншейку, занурюєте в неї пагін повністю, залишаючи зверху тільки верхівку пагона, присипаєте землею. Дуже скоро пагін дасть коріння і пустить нові відростки, які ви зможете висаджувати як повноцінний саджанець.

Розмноження живцями

Восени з однорічних пагонів наріжте живці довжиною 30-40 сантиметрів, потім закопайте їх неглибоко в землю, приблизно на 10-15 сантиметрів. Навесні викопайте, трохи обріжте з обох кінців і знову закопайте на підготовлене місце. Доглядайте за ними, поливайте і дуже скоро живці дадуть коріння. Тоді їх можна буде викопати і посадити, де вам подобається.

Розмноження зеленими живцями

Для цього способу в середині літа необхідно зрізати живець з верхівки однорічного стебла, щоб на ньому було кілька листочків. Нижній листочок треба зрізати повністю, а верхній перерізати на половину. Держак добре було б намочити в універсальний стимулятор росту і посадити в горщик у суміш із землі і торфу, додайте трохи перліту.

Цей спосіб підходить тільки для висаджування в парнику або теплиці і має невисокий відсоток приживлюваності.

Розмноження кореневими шматочками

Наприкінці осені наріжте кореневі відростки, покладіть їх у целофановий пакет і покладіть у холодильник. Раз на тиждень розгортаємо і провітрюємо. Ранньою весною висаджуємо в горщик і доглядаємо. Коли паросток дасть гарне коріння, пересаджуємо на спеціально відведене місце.

Розмноження сплячою брунькою у воді

Восени з однорічних пагонів підготувати живці з двома бруньками, зберігати в холодильнику. На початку весни візьміть живці, переверніть вниз верхівкою, поставте в посудину з водою, підливайте воду в міру випаровування, коли нижня брунька прокинеться, пересаджуйте в горщик. Коли з’являться молоді пагони, пересадіть у відкритий ґрунт на підготовлене місце.

Розмноження насінням

Найскладніший і ненадійний спосіб розмноження, ожина проростати з насіння не поспішає, а затратити сил на цей процес доведеться не мало.

• Сухі ягоди протерти, добути насіння
• Тримати насіння 2 – 5 днів у талій воді
• Змішати з підготовленим вологим ґрунтом, покласти в целофан і відправити в холодильник. Кожні 10 днів діставати і зволожувати
• Перенести в тепле приміщення, неглибоко посадити в підготовлену ємність.
• Коли у саджанця з’явиться чотири листочки, можна спробувати пересадити його на відкритий ґрунт.

Догляд за ожиною

У певну пору року ожина вимагає спеціального догляду. Ожина не особливо вибаглива, головне посадити її в гарне, сонячне місце, проводити всі заходи з догляду за ґрунтом, обрізати її й укутувати на зиму.

Добрива і підживлення

Для ожини підходять будь-які азотні добрива, а для поліпшення смаку ягід використовують калійні або фосфорно-калійні добрива.

Догляд за ожиною навесні та влітку

Насамперед розкриваємо кущі ожини після зимової сплячки. Як тільки минули заморозки і ґрунт прогрівся, почався сокорух, розгортаємо кущі ожини. Потім видаляємо замерзлі або згнилі гілки і підв’язуємо їх на шпалеру. Навесні ожина не потребує рясного поливу, оскільки ґрунт ще вологий, влітку з поливом теж треба бути акуратними, ожина не любителька вологи. Влітку регулярно прополювати і мульчувати. За правильного догляду, наприкінці серпня – на початку вересня, збираємо врожай.

Полив і мульчування

Ожина більше віддає перевагу сухим ґрунтам, але якщо видалося спекотне літо, необхідно все таки її помірно поливати. Дуже добре буде, якщо ви мульчуєте ґрунт. Це дуже ефективний спосіб догляду за ожиною. Для чого потрібне мульчування:

1. Запобігає пересиханню ґрунту.
2. Не дозволяє розвиватися бур’янам.
3. Підтримує пухкість землі.
4. Запобігає появі сухої кірки.
5. Захист від перемерзання.
6. Дозволяє зменшити кількість внесених добрив.

Збір урожаю та його зберігання

Збір урожаю здійснюється в міру дозрівання ягід, це залежить від сорту ожини, який ви посадили. Ягоди треба збирати зрілі, темного кольору, але не зів’ялі, незрілі ягоди збирати теж ні до чого.

Зберігати довго ожину у вас не вийде.

Максимум чотири дні в холодильнику. Але ви можете дуже довго зберігати її у вигляді джему, варення, чудово буде заморозити її, так ви збережете всі смакові й цілющі властивості, або протерти її з цукром без варіння, тоді в ній збережеться максимум вітамінів.

Обрізка і формування куща

Ще одним пунктом по догляду за ожиною можна вважати формування куща. Є три види формування куща:

• Канатне
• Плетіння
• Віялове

Вид формування підбирайте до сорту ожини який ви придбали.

Укриття ожини на зиму

Якщо у вас не морозостійкий сорт ожини, обов’язково треба укутувати його на зиму. Укутування проводять приблизно в листопаді, коли температура повітря вже впала до -3 – -5 С.

Не варто утеплювати ожину передчасно, це може згубно позначитися на рослині.

Передчасне утеплення загрожує скупченням вологи під утеплювальним матеріалом, що може викликати ріст грибкових інфекцій, крім того, рослина може просто запріти.

Чим краще укутати ожину

Якщо ви садівник-любитель, можете утеплити ожину на зиму підручними, безкоштовними засобами. Відмінний утеплювач – сіно, земля або сніг. Ялинові гілки теж чудово підійдуть, своїм специфічним запахом вони відлякуватимуть гризунів.

За бажанням ви можете утеплити ожину спеціальними промисловими матеріалами, такими як:

1. лутрасил
2. агротекс
3. спанбонд

Ці матеріали розроблені спеціально для цих цілей. Вони добре пропускають повітря, і водночас тримають усередині тепло. У крайньому разі ожину можна вкрити плівкою, але це найбільш ненадійний варіант і має багато мінусів:

• у місці зіткнення з плівкою гілка взимку замерзне
• плівка не пропускає повітря, внаслідок чого під нею збиратиметься конденсат
• рослина може просто запріти і почне розвиватися цвіль

Підготовка до зими, як укрити ожину

Перед зимовим укутуванням, ожину необхідно попередньо обрізати. Досвідчені садівники рекомендують розсипати мульчу навколо саджанця. Необхідно серйозно підійти до питання, який матеріал підійде для укривання, зважити всі “за” і “проти”. Перш ніж укрити рослину, необхідно правильно пригнути гілки до землі і завдяки цьому ожина благополучно перезимує.

Чи потрібно видаляти листя перед укриттям на зиму

Перш ніж вкривати ожину, необхідно видалити зайве листя. Без правильного общипування листочків, не можна пригинати рослину. Видалене листя допоможе зберегти тепло в період зимівлі.

Догляд у зимовий час

При правильному укриванні ожини, рослина не потребуватиме додаткового догляду в зимовий час.

Шкідники та хвороби ожини

Як і будь-яка інша рослина, ожина може піддаватися нападу шкідників і захворіти.

Захворювання ожини

Ожина уражається такими хворобами як:

1. Антрокноз: від цього захворювання найбільше страждають листя і паростки ожини. Несвоєчасна боротьба з цим захворюванням може призвести до загибелі паростків і зменшення врожайності.
2. Септоріоз або біла плямистість: збудником є гриб, який може почати вражати рослину, коли вона перебуває у надто вологому середовищі. Результатом цієї хвороби може бути затриманий розвиток і низька врожайність.
3. Пурпурова плямистість або дідімелла: вражає бруньки та молоді паростки. Така хвороба може призвести до загибелі пагонів і рослина може не перезимувати.
4. Ботритис або сіра гниль: уражаються пагони, вони вкриваються сірими плямами, які призводять до внутрішніх тріщин стебел. Така хвороба губить ягоди.
5. Борошниста роса: вражає пагони і ягоди. Уражені ягоди вкриваються білим нальотом і є вже непридатними в їжу.

Шкідники ожини

До шкідників ожини відносять:

1. Ожиновий кліщ: вражає ягоди і призупиняє їхній розвиток.
2. Малинова стеблова муха: її личинки харчуються серцевиною стебла і цим призводять рослину до загибелі.

Властивості ожини шкода та користь

Ожина має дуже цікавий склад, і її властивості можуть по-різному впливати на організм людини.

Смак і харчова цінність ожини

Ожина – низькокалорійна ягода, у 100 грамах міститься 35 кКал. У своєму складі ожина містить білки, жири та вуглеводи. Смак ягоди приємний кисло-солодкий і вирізняється особливим ароматом, який підкорив серця багатьох гурманів. Ожину використовують для приготування десертів, соусів, з неї варять варення та джеми.

Корисні властивості ожини

Ожина містить масу корисних мікро- і макроелементів. Ягода не втрачає своїх властивостей у будь-якому своєму вигляді. Ожина може забезпечити організм міцним імунітетом і поліпшити його захисні функції. Вона також відома своїми антиоксидантними властивостями та можливістю поліпшити метаболізм. У медицині ще використовують листя ожини, його застосовують у вигляді регенерувальних сумішей. А вітаміни, що містяться в плодах, принесуть організму тільки користь.

Протипоказання

Попри свої переваги, ожина може спричинити сильну алергенну реакцію в людей, які мають таку проблему. Може слугувати як проносне, а може й викликати гостру реакцію кишківника. До побічних ефектів від прийому ожини приписують і появу нудоти.