Хвороби і шкідники капусти

Хвороби і шкідники капусти: опис з фотографіями, способи лікування

Хвороби завдають чимало клопоту, як у домашньому, так і в професійному вирощуванні капусти. До найнебезпечніших захворювань належать ті, які тривалий час зберігаються в ґрунті. Деякі шкідники також здатні завдати великої шкоди врожаю. У цій статті описані найпоширеніші шкідники та хвороби капусти з описом і фотографіями, способи лікування, захисту та профілактики.

Хвороби капусти

Чорна ніжка розсади

Чорна ніжка розсади капусти

Фітофтороз розсади, широко відомий як хвороба розсади капусти “чорна ніжка”, часто трапляється при вирощуванні качанної капусти. Захворювання спричиняється патогенними організмами ґрунтового походження і збудниками, що передаються через насіння. Це такі гриби: Phytium debarianum, Rhizoctonia solani, Thanatephorus cucumeris, Fusarium avenaceum, Giberella avenacea, Alternaria alternata, Alternaria brassicicola та інші.

Виникнення захворювання та симптоми:

  • Проявляється хвороба масовим відмиранням пророслого насіння до появи сходів або відмиранням сходів після появи.
  • Старі рослини капусти, заражені хвороботворними грибами, можуть вижити, підлистяна частина задерев’яніла, злегка звужена

Умови розвитку хвороби чорна ніжка у капусти:

  • Захворювання зазвичай виникає в умовах підвищеної вологості ґрунту і відносно низької температури субстрату, за малого доступу світла і занадто глибокого посіву насіння.
  • Захворювання часто виникає при густому посіві необробленого насіння в холодний і занадто вологий ґрунт, а також при отриманні сходів ранньою весною за нестачі світла.

Заходи профілактики:

  1. Гігієна – абсолютна чистота горщиків і садово-городнього інвентарю, які використовують для вирощування розсади. Для дезінфекції використовуйте калієве мило або розчин марганцівки, щоб позбутися бактерій, грибків і вірусів. Можна використовувати одноразові горщики, торф’яні диски і піддони замість традиційних горщиків або піддонів для посіву насіння.
  2. Стерилізація ґрунту. Для знищення ґрунтових збудників захворювань рекомендується термічна дезінфекція субстрату. Знезараження за допомогою сухої пари при температурі близько 200°С, крім безперечних переваг, має і недоліки – серед інших знищення корисної ґрунтової мікрофлори. На менших ділянках корисніше використовувати домашній засіб на основі марганцівки (в 10 л води розчиняють 5 г кристалів марганцівки, поливають субстрат, призначений для посіву).
    Ефективний спосіб знезараження субстрату – використання фунгіцидних препаратів, наприклад: Magnicur Energy (25 мл препарату розчиніть у 2 л води і ретельно полийте цією сумішшю субстрат), можна також використовувати Bayer Previcur Energy 840 SL.
  3. Протруювання насіння фунгіцидами (протруйник для насіння T75 DS/WS від Target), за допомогою якого можна захистити від хвороби насіння капусти перед висіванням, якщо його було зібрано самостійно (у продажу зазвичай зустрічається вже протруєне насіння).

Капустяна кіла

Капустяна кіла

Поширена у відкритому ґрунті хвороба білокачанної капусти – кіла. Її викликає ґрунтовий збудник – Plasmodiophora brassicae, спори якого можуть зберігатися в субстраті до 8-10 років, не втрачаючи біологічної активності. Зустрічається на всіх типах ґрунтів, особливо на легких глинистих пісках. Також у групі ризику щодо кіли перебувають торф’яні ґрунти.

Симптоми кіли капусти:

  • Інфекційні спори вражають кореневу систему капусти. Заражені клітини збільшуються (гіпертрофія) і надмірно розмножуються (гіперплазія), через кілька днів після зараження на коренях видно характерні розростання.
  • Проведення поживних речовин і води в уражених тканинах дуже ускладнене, що своєю чергою призводить до в’янення рослин (перші симптоми), а в разі тяжкого перебігу захворювання – до їхньої загибелі.
  • Хвороба зазвичай супроводжується гнильними бактеріями, що спричиняють швидке розкладання тканин коренів. Гниючі частини погано пахнуть.
  • Уражена коренева система стає основним джерелом зараження ґрунту. Рослини, які зазнали зараження на пізнішій стадії росту, можуть розвинути вторинну кореневу систему (бо мають здатність регенерувати коріння, що дає змогу капусті вижити і навіть дати врожай).

Умови розвитку хвороби:

  • brassicae утворює плаваючі спори, які легко поширюються у вологому ґрунті.
  • Найчастішим джерелом інфекції є заражений ґрунт або торф’яний субстрат, що використовується для вирощування розсади.
  • Виникненню кіли сприяє монокультурна система обробітку хрестоцвітих овочів і ріпаку.
  • Розвитку захворювання сприяють закислений ґрунт, висока вологість і температура субстрату в межах +22+25°С. За температури ґрунту нижче 15°С зараження коренів відбувається дуже повільно або взагалі відсутнє.
  • Тяжкість хвороби залежить також від ступеня колонізації ґрунту збудником і фази розвитку рослини. Повна загибель врожаю капусти може статися при зараженні в початковій фазі росту.

Профілактика та заходи боротьби:

  1. Належна профілактика хвороби є основою для запобігання розвитку кіли: ефективною є сівозміна, вирощування капустяних на одному місці з 4-5-річною перервою, насіння повинно бути протруєне.
  2. Велике значення мають вирощування стійких до кіли сортів і вапнування ділянки (за кислих ґрунтів), що проводиться в рік, що передує вирощуванню капусти.
  3. Лікування кіли тягне за собою великі витрати і часто сумнівні результати, тому профілактика вважається найефективнішим способом запобігання втрат врожаю від кіли.

Альтернаріоз капусти (чорна плямистість)

Альтернаріоз капусти (чорна плямистість)

Хворобу альтернаріоз або чорну плямистість капусти спричиняють гриби роду Alternaria: A.brassicae і A. alternata.

Симптоми чорної плямистості:

  • Перші симптоми хвороби можуть проявитися вже на стадії виробництва розсади у вигляді загибелі рослин до або після появи сходів.
  • Типові симптоми з’являються на качанах при їх формуванні. Це овальні, характерні сіро-коричневі плями. На цих плямах міцелію з’являються світлі, концентрично розташовані в темних і світлих зонах конідіальні спори гриба. Навколо цих плям є жовтувате кільце. Згодом плями зливаються, нижнє листя в’яне, поступово відмирає.
  • Плями з’являються і в переджнивний період на покривному листі качанів.

Умови розвитку хвороби:

  • Збудник захворювання передається через насіння, рослинні рештки та бур’яни родини хрестоцвітих.
  • У вегетаційний період збудники поширюються конідіями, вітром, дощем, комахами.
  • Масове зараження капусти відбувається за температури повітря +22+27°С і тривалості постійного зволоження не менше 5 годин або вологості повітря 95-100% за тривалості 18-20 годин.
  • Найбільша шкодочинність хвороби на білоголовковій капусті припадає на переджнивний період. У цей час захворювання не має прямого впливу на врожайність, але знижує лежкість качанів.
  • Збудник захворювання вражає також насіння капусти. Використання протруйників запобігає виникненню хвороби під час проростання насіння.
  • У період вегетації, коли на найстаріших, нижніх листках видно концентричні, темного кольору плями різної величини, зазвичай із жовтуватою облямівкою, слід провести спостереження, оцінюючи тяжкість захворювання у відсотках від площі ураженого листка. Ці симптоми видно і пізніше, на качанах.

Профілактика і захист капусти від хвороби альтернаріоз:

  1. Глибоко перекопати ґрунт, спалити рослинні рештки хрестоцвітих, включно з бур’янами.
  2. Слід використовувати раціональну 3-4-річну сівозміну.
  3. Варто обирати сорти, які вирізняються хорошою стійкістю до хвороби.
  4. Протравіть насіння перед посівом.

Обробка капусти, препарати від хвороби:

У сприятливі для розвитку хвороби періоди для профілактики обприскуйте рослини кілька разів, через кожні 7 днів, фунгіцидами, що містять піриметаніл або іпродіон. Засоби захисту рослин застосовують профілактично (переважно) і разово (за появи перших симптомів).
Рекомендовані препарати – Луна Транквіліті, КС, Піриметан, КС, які також пригнічують розвиток сірої та склеродермічної гнилей.
Для боротьби з альтернаріозом капусти використовують також обприскування препаратами: Топсин, Амістар, Скорпіон, Сигнум.

Сіра гниль

Сіра гниль капусти

Хворобу капусти сіра гниль спричиняє гриб Botryotinia fuckeliana, він являє собою поліфагову інфекцію, що вражає всі види культурних рослин. Під час формування качана і перед збиранням гриб вражає відмерлі або механічно пошкоджені частини качана.

Симптоми захворювання характерні.

Спочатку вони проявляються у вигляді бурих водянистих плям різної величини на листках. У періоди прохолодної вологої погоди ці плями покриваються рясним сірувато-фіолетовим нальотом конідій гриба. Спори розносяться вітром і водою. Заражені рослини уражаються також вторинною інфекцією – вологою бактеріальною гниллю, що викликається Erwinia carotovora.

Захворювання поширене на качанній капусті як у період перед збиранням восени, так і за тривалого зберігання качанів. Найбільша шкодочинність припадає на переджнивний період. У цей час хвороба безпосередньо впливає на величину і якість урожаю. Надалі захворювання знижує товарність качанів капусти під час зберігання.

Сіра гниль капусти

Умови для розвитку грибка:

  1. Гриб може перезимувати в ґрунті на залишках відмираючих частин рослин у вигляді міцелію, склероцій, конідій. Може зимувати на інструментах, пакуванні, конструкціях для зберігання та насінні.
  2. Найшвидше збудник розвивається в умовах підвищеної вологості повітря (95-100%), при температурі +15 +20 гр.С.
  3. Також розвитку хвороби сприяють мала кількість світла, ослаблені іншими хворобами рослини, дефіцит кальцію і калію в ґрунті.

Профілактика і боротьба:

  • Необхідно прибирати після збору врожаю рослинні залишки, щоб на них не перезимував гриб.
  • Важливо дотримуватися сівозміни, вирощуючи капусту на одній ділянці раз на 3-4 роки.
  • Капусту краще садити після злаків або коренеплодів.
  • Обробка насіння від хвороби (наприклад, препаратами, що містять манкоцеб або тирам) має бути обов’язковою процедурою. Здорові рослини з моменту проростання гарантують інтенсивний ріст і розвиток. Оброблене насіння слід висівати на новий субстрат, що гарантує стерильність, а в разі повторного використання субстрат попередньо знезаражують. Для цієї мети можна використовувати Превікур Енерджі, ВК, Полірам, ВДГ.
  • Не можна допускати пересихання, залиття, недо- або переудобривання субстрату, рослини, що зазнали стресу (ослаблені), схильні до зараження сірою гниллю.
  • Дбайливий полив, не замочуючи качани. Переважно крапельне зрошення.
  • Профілактично (з початку формування качана) або як заходи втручання (помітивши симптоми захворювання на качанах, найчастіше за підвищеної вологості, по скручуванню листків) слід обприскувати капусту по черзі глибокосистемними засобами – Зате, ВДГ, які містять азоксистробін (наприклад, Амістар, СК), або системними – Сигнум, ВДГ, Топсин М, СК. Контактний препарат Тельдор, ВДГ також може бути корисним, особливо у випадку з ранніми сортами качанної капусти, при вирощуванні пекінської капусти.
  • У сприятливих для розвитку збудника хвороби атмосферних умовах (тепло і волого) качани, призначені для тривалого зберігання, слід систематично захищати вищевказаними засобами, не забуваючи про передзбиральну обробку і з дотриманням періодів очікування по препаратах.

Біла гниль капусти

Біла гниль капусти

Збудник хвороби Біла гниль капусти – гриб ґрунтового походження Sclerotinia sclerotiorum, що зимує у вигляді спор у ґрунті. Шкідливість хвороби для капусти найбільш виражена зі стадії формування качана, у післязбиральний період і за тривалого зберігання. Заражені качани непридатні для зберігання і вживання в їжу.

Симптоми хвороби:

  • За тривалого зберігання симптоми проявляються у вигляді рясного пухнастого білого міцеліального наросту на уражених качанах.
  • Іноді навколо білого міцелію є помаранчеве кільце компактного міцелію.
  • У білому грибі можуть з’явитися чорні склероції гриба розміром із пшеничне зерно (спорова форма).
  • Перші зараження видно на черешках або біля основи листя у вигляді темно-коричневих водянистих плям.

Ця хвороба потрапляє у сховище або насип із зараженими качанами капусти та зараженим ґрунтом із поля.

Умови для розвитку збудника:

  • У прохолодних і вологих погодних умовах спори, розташовані трохи нижче поверхні ґрунту, проростають, утворюючи плодові тіла бурого кольору. На плодових тілах утворюються конідіальні спори, що переносяться вітром і водою. Первинне зараження навесні відбувається аскоспорами.
  • Додатковим джерелом інфекції може бути і міцелій, що росте зі склероціїв.
  • Найбільший ризик зараження аскоспорами в травні та червні, в період цвітіння рослин-господарів, за температури +16+22 гр. С. Помірна температура (+15+25 гр. С) і висока вологість повітря сприяють утворенню плодових тіл гриба.

Боротися з білою гниллю капусти допоможе фунгіцид Скорпіон 325, КС – виробник Syngenta, який також добре працює в боротьбі з плямистістю листя (не плутати з препаратом Скорпіон, ВР від компанії Гарант Оптима, який є гербіцидом). Скорпіон – ефективно пригнічує проростання спор і зупиняє розвиток інфекції. Він призначений для профілактичного або лікувального застосування після появи перших симптомів захворювання. Також хороші результати дає застосування препарату Топсин-М.

Чорна гниль капусти

Чорна гниль капусти

Винуватцем захворювання судинний бактеріоз капусти або чорна гниль є бактерія Xanthomonas campestris, яка зимує на рослинних залишках у ґрунті й може зберігатися протягом 2 років.

Симптоми:

  • Перші симптоми хвороби з’являються в період формування качанів, у вигляді плям, що злегка жовтіють, по краях листя.
  • Жовтіючі плями незабаром набувають характерної форми літери V, розташованої ближче до центру листа.
  • Крім пожовтіння листя капусти від хвороби, характерною ознакою є почорніння провідних судин, що прогресує вглиб рослини, що і дало назву захворюванню. На поперечному зрізі качана видно шари листя, що чорніють.
  • Шкідливість бактеріального захворювання дуже висока, особливо в переджнивний період.
  • Почорніння листових судин може поширюватися по всій рослині, спричиняючи почорніння листя з подальшим швидким розпадом тканин. Заражені бактеріями качани не придатні для зберігання і засолювання.

Умови розвитку бактерії:

  • Насіння є основним джерелом інфекції. Відомі 2 типи передачі бактерій із насінням – всередині насіннєвої шкірки та на її поверхні. На поверхні насінини бактерії зберігають життєздатність до 1 року, всередині насінини – кілька років.
  • Хвороботворний процес починається під час проростання насіння, коли бактерії потрапляють у клітини сім’ядолей зі шкірки насіння.
  • Поширенню хвороби в період вегетації та вирощування розсади сприяють: висока температура, вирощування розсади в монокультурі на одному субстраті.
  • У період вегетації бактерія проникає через будь-які тканинні рани і судини, розташовані по краях листків.
  • У дощову погоду або на часто зрошуваних насадженнях, особливо при досягненні температури +27+30°С, симптоми хвороби можуть проявитися за 10-12 днів, зазвичай на межі липня і серпня.
  • Поширенню хвороби в період вирощування розсади сприяють: висока температура та інтенсивне азотне підживлення, висока густота рослин на одиницю площі, пікіровка розсади на занадто вологий субстрат, поганий дренаж субстрату парника, періодичне перезволоження рослин.
  • Бактерія передається комахами, вітром, з краплями води під час дощу, поливу, на інструментах для обробки ґрунту.
  • Перші спостереження за хворобою (для контролю її поширення) слід проводити за появи плям, що злегка жовтіють, по краях листя, продовжують контроль до передзбирального періоду.

Профілактика:

  1. Слід дотримуватися 3-4-річної ротації капустяних на ділянці.
  2. Сійте здорове, хімічно оброблене насіння.
  3. Для вирощування розсади слід використовувати здоровий знезаражений субстрат.
  4. Уникайте частого поливу рослин у періоди високої температури, особливо в нічний час.
  5. Важливо захищати рослини від шкідників (механічні ушкодження сприяють поширенню інфекції) і бур’янів (особливо тих, що належать до родини Капустяні, які можуть бути джерелом збудника хвороби).

Чим обробити капусту від хвороби чорна гниль:

Після граду або інших ситуацій, за яких пошкоджується листя, рекомендується використовувати засоби захисту, що містять Тіофанат-метил (наприклад, Топсин-М) або іони срібла.
У періоди найбільшого ризику використовуйте рекомендовані засоби захисту рослин 2-3 рази як профілактичний захід.

Фізіологічні хвороби

Чому капуста чорніє всередині качана

Внутрішнє потемніння качана капусти і відмирання серцевинних листків є результатом нестачі кальцію в наймолодших частинах рослини. Симптоми хвороби спостерігаються протягом усього вегетаційного періоду.

Як розпізнати хворобу:

  • По колу наймолодших серцевинних листків у капусти, ураженої в ранній фазі росту, з’являються світло-коричневі некрози, які поступово чорніють.
  • У старих рослин побуріння навколо стебла видно тільки після зрізання качана.
  • Після збору врожаю хвороба далі не розвивається, але може статися вторинне зараження бактеріями, що викликають гниль всередині качанів.
  • На брюссельській капусті симптоми проявляються зонально, на різній висоті серцевини, їхній ступінь залежить від тривалості посушливого періоду або інших несприятливих чинників.
  • Деякі сорти більш схильні до цього захворювання. До них належать здебільшого середньопізні та пізні сорти, з ніжним внутрішнім листям, що утворюють великі та компактні качани.

Розвитку хвороби сприяють стресові умови зростання протягом вегетаційного періоду:

  1. тривала посуха;
  2. надмірне удобрення азотом;
  3. дуже швидкий ріст рослин після періодичних дощів або поливів із подальшою посухою.

капуста чорніє всередині качана

Здуття, огрубіння листя капусти

Це фізіологічні порушення, які, крім капусти, спостерігаються на томатах, огірках та інших овочах, що вирощуються в закритому ґрунті. Симптоми видно на різних частинах рослини, але переважно на нижньому боці листя. Симптоми за формою і структурою нагадують здуття або гіпертрофічні утворення.

Здуття, огрубіння листя капусти Це фізіологічні порушення, які, крім капусти, спостерігаються на томатах, огірках та інших овочах, що вирощуються в закритому ґрунті. Симптоми видно на різних частинах рослини, але переважно на нижньому боці листя. Симптоми за формою і структурою нагадують здуття або гіпертрофічні утворення.

Захворювання найчастіше виникає за великої різниці в температурі ґрунту та повітря. Така ситуація іноді виникає, коли рослину накривають плівкою. Різниця між денною та нічною температурою тоді дуже велика. У польових умовах аналогічні умови виникають у другій половині літа або на початку осені.

Як боротися?

Після сонячного і спекотного дня не допускайте переохолодження рослин поливом холодною водою.

Шкідники

Буряковидна нематода

Буряковидна нематода капусти

Шкідник бурякова цистоутворювальна нематода (Heterodera schachtii) живиться рослинами родини амарантових, хрестоцвітих, деякими рослинами родини гвоздикових (буряк, шпинат, капуста, ріпа, бруква, ріпак, буряки, будяк, біла гірчиця, редис, ревінь). Навесні, коли температура сягає +10+12°С, з цист у ґрунті починають виходити личинки. Їхня активність у ґрунті найвища за температури +21+26°С.

Наявність коренів рослин-господарів стимулює вихід личинок із цист. Цисти цієї нематоди можуть зберігати життєздатність близько 10 років. Зовнішні ознаки ураження рослин видно з кінця червня.

Симптоми:

  • Сильно уражені рослини дрібні, ростуть повільно, часто спостерігається низькорослість.
  • Зовнішнє листя жовтіє, передчасно засихає.
  • Рослини дуже чутливі до періодичних нестач води, часто в’януть у спекотні дні.
  • На коренях рослин з червня і до кінця вегетації видно самки нематод у вигляді білих кульок розміром з шпилькову голівку, які згодом буріють. Нематоди пошкоджують коріння, де вони живляться, захисним механізмом рослини є продукування нових коренів, у результаті з’являється характерна “борода”.

Симптоми в польових умовах проявляються вогнищево і часто помітні лише після певного ступеня зараження ґрунту цистоутворювальними нематодами.

Розпізнавання шкідника:

  • Самки нематод мають форму лимона. Самки в коренях кремово-білі, а після відмирання буріють, утворюючи кисту. Довжина знаходиться в межах 0,5-1,0 мм, ширина 0,4-0,8 мм.
  • Яйця нематод овальної форми, довжиною близько 0,11 мм, заповнюють коричневі цисти. Одна кіста може містити до кількох десятків яєць.
  • Ювенільні стадії та самці червоподібні. Самець досягає довжини тулуба 1,2-1,6 мм, личинка 0,4-0,5 мм.

Як захистити капусту від шкідників:

  1. Перед початком вирощування капусти слід провести аналіз ґрунту на наявність бурякових нематод. Ґрунт для аналізу беруть із глибини 30 см, відкидаючи його верхній шар.
  2. Боротьба з цими нематодами здійснюється в основному за рахунок використання відповідної сівозміни, оскільки за відсутності рослин-господарів популяція бурякових нематод знижується. Важливо використовувати в сівозміні ворожі до шкідника рослини, до яких належать:
  • жито;
  • люцерна;
  • цикорій;
  • цибуля;
  • кукурудза.

Трипси на капусті

На капусті мешкають 2 види трипсів (Thysanoptera): тютюновий трипс (Thrips tabaci) і трипс лляний (Thrips angusticeps). Суха та спекотна погода сприяє появі великої кількості цих шкідників. Спочатку трипси харчуються зовнішнім листям капусти. Пізніше вони потрапляють між листям качана. Пошкоджене листя закупорюється, качани схильні до ризику зараження грибковими збудниками.

Трипси на капусті

Розпізнавання шкідника:

Дрібні комахи (1 мм) з характерними крилами з довгим пір’ям.
Личинки світло-жовті без крил.

Зимують шкідники в рослинних рештках, на насадженнях із багаторічними рослинами, на озимій цибулі, на пустирях. На капустяних плантаціях трипси починають харчуватися в середині травня. Самки відкладають яйця в тканини листя, а через кілька днів вилуплюються личинки.

Трипси на капусті

Чим обприскувати капусту від шкідників:

  1. Для боротьби з трипсами на капусті застосовують препарати: Спінтор 240, СК, Моспілан, РП і його дженерики. Моспілан можна використовувати, не побоюючись за ефективність, навіть за високих температур. Це чудовий препарат для чергування з інсектицидами з інших хімічних груп, щоб знизити ризик резистентності.
  2. Інші препарати, що застосовуються для боротьби з іншими шкідниками, такі як Мовенто Енерджі, КС або Беневія, МД, також можна використовувати для боротьби з трипсами на капусті. Зазначені два препарати слід використовувати безпосередньо перед появою шкідників на плантації або коли їх зовсім небагато. Мовенто та Беневія мають бути поглинуті шкідниками із соком рослин, контактним шляхом вони не діють.

Попелиця на капусті

На білоголовій капусті мешкає три види цього шкідника: Капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae), Зелена персикова попелиця (Myzus persicae) і вид попелиці Lipaphis erysimi. Капустяна попелиця – найпоширеніша і найчисленніша. Особливо небезпечний цей шкідник у посівах качанної капусти в період росту розсади та формування качана. Тоді точка росту пошкоджується і головки не формуються. Brevicoryne brassicae є переносником вірусів, що вражають рослини з родини Капустяні, наприклад, вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV).

Попелиця на капусті

Чисельність капустяної попелиці збільшується при внесенні великої кількості азотних добрив і малої кількості калійних добрив, а також у періоди нестачі води.

Симптоми:

  • Brevicoryne brassicae спричиняє деформацію і порозовіння листя капусти.
  • У старих рослин може викривлятися листя, утворюватися світлі здуття.
  • Сильно заражені рослини зупиняються в рості, засихають.

Розпізнавання шкідника:

  • Безкрилі особини завдовжки тулуба 2-2,6 мм, зелено-жовтого забарвлення з двома рядами темних плям на спинному боці черевця, тіло вкрите сіро-білим восковим нальотом.
  • Крилаті особини завдовжки 2-2,4 мм, голова, груди і ноги темно-коричневі, черевце зелене з темними плямами. Тіло вкрите слабким попелястим восковим нальотом.
  • Яйця овальні, завдовжки 0,5 мм, чорні, блискучі.

Зимують яйця на залишках хрестоцвітих та інших рослин-господарів. Навесні з яєць вилуплюються личинки, які перетворюються на самок, здатних давати потомство. На початку червня з’являються крилаті особини, які переселяються на інші рослини-господарі, де розвиваються наступні покоління. На білокачанній капусті пік капустяної попелиці припадає на липень-серпень, після чого її чисельність різко знижується через активність природних ворогів:

  1. оси Diaeretiella rapae;
  2. бедрики-сонечка;
  3. личинки златоглазки.

На межі серпня і вересня з’являється статеве покоління, самки якого відкладають зимові яйця.

Капустяну попелицю виявляють на рослинах, обстежуючи листя капусти з двох боків. Огляд капусти слід проводити з моменту висадки розсади до збирання врожаю з тижневим інтервалом.

Як боротися з капустяною попелицею:

  • Найкращі та найшвидші результати в боротьбі з попелицею дає проведення обробки інсектицидами. Це може бути пестицид широкого спектра дії, але найкраще використовувати спеціалізований інсектицид, який насамперед призначений для боротьби з попелицею. Він працює вибірково і щадить природних ворогів попелиці, які є важливими союзниками в скороченні їхньої популяції.
  • Терміни обприскувань дуже важливі – першу обробку слід проводити при появі на рослинах перших колоній безкрилої попелиці, не пізніше, ніж через 7 днів.
  • Серед неселективних засобів із широким спектром дії проти попелиці для капусти використовують Фастак, КЕ і Карате Зеон, МКС, що належать до групи піретроїдів.
  • За необхідності обробку слід повторити засобом з іншої хімічної групи. Наприклад, Піримор (Pirimor 500 WG, піримікарб – сполука з групи карбаматів) – афіцид, який застосовують для боротьби з капустяною попелицею при вирощуванні капустяних овочів у відкритому ґрунті.

Капустяна міль

Капустяна міль

Метелик Капустяна міль (Plutella xylostella) із сімейства Plutellidae пошкоджує капусту пекінську і білокачанну. Гусениці особливо небезпечні для ранніх сортів білокачанної капусти.

Тип пошкодження:

  • Молоді гусениці живляться спочатку всередині листя, старіші зішкрябують шкірку і м’якоть листка, в результаті утворюються “вікна”. За високої інтенсивності ураження шкідником відбувається повне знищення листя.
  • Комахи також можуть пошкодити точку росту, що призведе до поліцефалії або відсутності головки.

Розпізнавання шкідника:

  • Метелики завдовжки 0,9-1 см, передні крила сіро-коричневі з хвилястою білою смугою по задньому краю. У спокої можна побачити 2-3 ромбоподібні плями. Задні крила сірі з характерними довгими пензликами.
  • Яйця овальні, сплюснуті, розміром 0,44 x 0,26 мм, жовтого або світло-зеленого кольору, відкладаються на листках поодинці або невеликими групами по 2-10 штук.
  • Гусениці завдовжки 10-12 мм, тіло сегментоване і вкрите дрібними зеленими щетинками. Коли стривожені, вони роблять різкі рухи і характерно вигинають своє тіло у вигляді підкови.
  • Лялечка 5-6 мм завдовжки, поміщена в пухку сітчасту пряжу, спочатку рожево-біла або рожево-жовта, перед виходом метелика коричнева.

Капустяна міль

Зимують лялечки на рослинних рештках, бур’янах. Перші метелики з’являються у квітні. Самки відкладають яйця спочатку на капустяні бур’яни, наступне покоління – на овочі родини капустяних. Яйце розвивається 4-8 днів. Гусениці живляться з червня до середини вересня і проходять 4 стадії розвитку.

Для визначення динаміки польоту метеликів слід використовувати білі або прозорі дельта-пастки з липким дном або водяні пастки, які слід оглядати не рідше ніж один раз на тиждень. На підставі динаміки льоту метеликів, спійманих у пастки, рекомендований термін обробки – через 6-8 днів після максимальної кількості відловлених екземплярів.

Профілактика капусти від хвороби:

  • Для запобігання розвитку капустяної молі слід проводити глибоку передзимову оранку (перекопування) та видаляти бур’яни з родини хрестоцвітих.
  • Застосування сівозмін. Не можна послідовно вирощувати рослини, що належать до однієї родини, доводиться планувати перерви на кілька років.
  • Боротьба з капустяною міллю полягає у використанні інсектицидних препаратів у період вилуплення перших личинок: Використовують хлорантраніліпрол, препарат Кораген, КС. Крім того, використовують Нексид, КС (гамма-цигалотрин) при вирощуванні білоголової, червоноголової та брюссельської капусти.

Білянка капустяна

Білянка капустяна

Метелик капустянка, білявка капустяна (Pieris brassicae) трапляється здебільшого на капусті білоголовій, цвітній, ріпі, рідше на червоноголовій і редьці. Небезпеку для овочів становлять гусениці другого покоління, що трапляються в другій половині липня. Прохолодна і дощова погода на межі квітня-травня і липня-серпня ускладнює відкладання яєць метеликами, сприяючи скороченню чисельності цього шкідника. Сприяє появі шкідника тепла, але не надто суха погода.

Типи пошкоджень капусти:

  • Молоді гусениці спочатку харчуються групами на нижньому боці листків, зішкрібаючи шкірку і м’якоть.
  • Гусениці старшого віку прогризають у листках численні, великі отвори неправильної форми.

Розпізнавання шкідника:

  • Метелики з розмахом крил 55-70 мм, самки більші. Верхній бік крил білий з чорним кінчиком на передній парі, у самок видно 2 чорні плями зверху і знизу крил. Нижня сторона задньої пари крил світло-жовта з сірим нальотом, за винятком білого центру і основи передніх крил.
  • Яйця пляшкоподібної форми, висотою 1,4 мм, ребристі, яскраво-жовтого кольору, перед вилупленням яскраво-помаранчеві, відкладаються на листках групами по 40-100 штук.
  • Гусениці виростають до 45 мм, жовто-зеленого забарвлення з великими чорними плямами на тілі, жовтою смугою на спині і двома з боків тіла.

Лялечка завдовжки 20 мм, світло-зелена, потім сірувато-біла з чорними і жовтими плямами.
Зимують лялечки, прикріпленими до парканів, стовбурів дерев, стін будівель. Метелики весняної генерації з’являються наприкінці квітня і в травні, їхній розвиток відбувається на злакових і ріпакових бур’янах. Метелики літнього покоління з’являються наприкінці липня та в серпні, їхній розвиток відбувається на капустяних овочах. У жовтні гусениці шукають місця для заляльковування і зимівлі.

Як запобігти і чим лікувати капусту від шкідника білянка капустяна:

  • Рослинні рештки слід знищити глибокою оранкою (перекопуванням).
  • Необхідно регулярно боротися з бур’янами (гірчиця польова, грицики та ін.). Гусениці харчуються навіть деякими декоративними рослинами (настурція).
  • Певною мірою популяцію можна зменшити за рахунок відповідного застосування сівозміни.
  • Натуральні методи боротьби – обприскування капусти настоєм з листя томату, бузини, лопуха і деревію чинять відлякувальну дію. Роботи проводяться в період відкладання яєць метеликами.
  • У період яйцекладки капусту можна накрити мікросітками.
  • Білокачанна капуста піддається хімічній обробці за перевищення популяцією порогу шкодочинності. Це 3-4 яйцекладки на 10 рослин або 10 гусениць на 10 рослин. Обприскують капусту в період вилуплення личинок. Застосовують Карате Зеон, МКС і Сумі-альфа, КЕ. При виборі препарату для капусти від шкідника слід дотримуватися періоду очікування і рекомендацій щодо температури застосування.
  • Що стосується екологічних препаратів, то варто використовувати розчин господарського мила. Він призводить до загибелі гусениць, позбавляючи їх можливості дихати.
  • Відкладення яєць або гусениць можна також видаляти вручну.

Совки капустяні

Совки капустяні

На білокачанній капусті паразитує кілька видів совок: Mamestrabrassicae, Lacanobia oleracea, Anarta (Calocestra) trifolii, Melanchria persicariae, Autographa gamma.

Найпоширенішим і найчисленнішим є Капустяна совка (Mamestra brassicae) – всеїдний вид, але здебільшого трапляється на рослинах родини хрестоцвітих. Це небезпечний шкідник пізніх сортів капусти. Гусениці, що харчуються в липні та серпні, особливо небезпечні через можливість прорити глибокі ходи всередині качанів.

Типи пошкоджень:

  • Молоді гусениці, одразу після вилуплення з яйцекладки, харчуються групами, зішкрібаючи м’якоть.
    У міру дорослішання гусениці розходяться і харчуються поодинці, прогризаючи в листі великі отвори неправильної форми. Деякі вгризаються в качани капусти, які забруднюють фекаліями.

Розпізнавання шкідника:

  • Метелик із розмахом крил 40 мм, сіро-коричневого кольору. На передній парі крил є темні плями зі світлою облямівкою.
  • Яйця відкладаються на нижній бік листків групами від десятка до кількох десятків. Яйце напівкругле, ребристе, спочатку біле, потім пурпурно-сіре.
  • Гусениці з мінливим забарвленням залежно від стадії розвитку: молоді – зелені, старі – темно-коричневі, зі світлою смугою вздовж спини
  • Лялечка 2-2,4 см завдовжки, червоно-бурого кольору, блискуча.

Лялечки зимують у ґрунті. Метелики весняної генерації з’являються в травні-червні, а літньої – з кінця липня до початку вересня. Гусениці першого покоління живляться з червня до середини липня, а другого покоління – з вересня по жовтень.

Агротехнічні профілактичні заходи:

  • ретельне виконання глибокої оранки (перекопування) з метою знищення зимуючих лялечок;
  • контроль бур’янів, що приваблюють метеликів;
  • сівозміна;
  • огляд полів на наявність шкідників;
  • сітки від комах;
  • природні вороги – оса Trichogramma archaeae та нематода Steinernema carpocapsae.

З гусеницями можна боротися за допомогою природних ворогів, а також біологічних і хімічних пестицидів. Рекомендується вкладати кошти насамперед у профілактику появи капустяних совок.

Для хімічних обробок зазвичай використовують піретроїди: Карате Зеон, МКС і Сумі-альфа, КЕ.

Капустяна білокрилка

Капустяна білокрилка

Шкідник капусти капустяна білокрилка капустяна (Aleyrodes proletella) трапляється на рослинах, що належать до різних ботанічних родин, включно зі складноцвітими, молочаєм, жовтецем, маком, але найчастіше на представниках родини капустяних.

Тип пошкодження: особини та личинки живляться соком рослин. Під час годування виділяють медвяну росу, яка забруднює листя, на ньому розвивається сажистий грибок.

Розпізнавання шкідника:

  • Дорослі особини завдовжки 1,5-2 мм і розмахом крил близько 3 мм, білі з темними плямами посередині крил.
  • Самка відкладає до 150 яєць. Яйця кремові, через кілька днів темніють.
  • Личинки проходять чотири стадії. У першій стадії вони овальні, плоскі, з трьома парами ніг, тіло прозоре з жовтим вмістом.

Протягом року розвивається 3-5 поколінь. Зимують імаго на бур’янах, переважно чистотілі. Навесні на бур’янах розвивається 1-2 покоління і дорослі особини цих поколінь перелітають на капусту. Самки відкладають яйця на нижній бік листків колами.

Існують різні методи боротьби – одні менш агресивні, інші більш радикальні. Великою популярністю користуються народні способи боротьби з капустяною білокрилкою:

  • промивання вже зараженого листя мильним розчином;
  • обприскування рослини настоєм, приготованим на основі тютюну (сто грамів висушеного тютюну на 1 літр води);
  • посадка чорнобривців, ромашки, базиліка поруч з овочами – їхній запах відлякує комах.

Однак профілактика не завжди ефективна. Найчастіше єдиним способом позбутися білокрилки є використання хімічних засобів з інсектицидними властивостями:

  1. Препарати, що містять діючу речовину флонікамід, швидко отруюють і вбивають паразитів, наприклад Теппекі, ВДГ.
  2. Використовують також Мовенто Енерджі, КС.

Слимаки

Для капусти шкідниками є такі види слимаків:

  • Сітчастий слимак (Deroceras reticulatum);
  • Рудий слимак (Arion lisitanicus);
  • Великий слимак (Limax maximu).

Слимаки

Сітчастий слимак вважається найнебезпечнішим. Його тіло завдовжки 35-50 мм, кремового, сіруватого або світло-рожево-рожево-сірого кольору з темно-коричневими або сірими плямами. Одна особина відкладає близько 700 яєць на рік.

Рудий слимак знищує майже всі види сільськогосподарських культур. У місцях численного поширення знищує майже 100 % сходів буряка, моркви і петрушки, дещо меншою мірою 80 % сходів салату і редьки, а також сходів капусти і томатів. Довжина тіла близько 12 см, забарвлення мінливе – буре, помаранчеве, червоне. Яйця круглі або овальні, 4,2 мм х 3,5 мм, молочно-білого кольору. Яйця відкладають у грядки, на поверхню або в тріщини ґрунту на глибині 2-20 см і під камінням, колодами.

Великий слимак знищує рослини в полі, коморах і підвалах. Знищує посіви в оточенні дерев і чагарників. Тіло завдовжки до 20 см, кремово-коричневого кольору з великими темно-синіми плямами. Яйця овальні, завдовжки 5-5,5 мм. Протягом життя відкладає 650-850 яєць.

Зі слимаками можна боротися за допомогою пасток-приманок. Більш докладно про боротьбу зі слимаками написано тут.

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями:
Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: