Коли сіяти баклажани на розсаду, вирощування і догляд, строки висадки в ґрунт

Цей овоч належить до родини Пасльонові, проте він більш теплолюбний, ніж томати. Баклажан має широке кулінарне застосування. Через вимоги до високої температури рослина дає найкращі результати при вирощуванні в теплицях, парниках. Можна культивувати його і у відкритому ґрунті, в захищеному, теплому, сонячному місці. Цю теплолюбну рослину вирощують розсадним способом. У цій статті ми розповімо, як і коли садити баклажани на розсаду, як вирощувати міцні, здорові саджанці, коли пересаджувати у відкритий ґрунт.

Опис рослини

Баклажан (Solanum melongena L.) – багаторічна рослина (культивується, як однорічник), що має велике господарське значення. Фаршировані, тушковані, смажені або приготовані іншими способами баклажани – дуже смачні овочі. Це субтропічна рослина, батьківщиною якої є Індія, до Африки її завезли в 9 столітті, а в Європу тільки в 15 столітті. Належить до родини Пасльонові (Solanaceae), близький родич томатів і картоплі, що вирощуються в нашому кліматі.

Це теплолюбна рослина, температурні вимоги аналогічні вимогам дині, кавуна. У наших кліматичних умовах це однорічник. Найкраще баклажани ростуть, коли літо довге, дуже тепле. Коренева система розвинена недостатньо, і основна частина коренів розташована трохи нижче поверхні ґрунту. У наших кліматичних умовах рослина досягає висоти 50-60 см, у сприятливіших умовах може вирости до 1 метра, у теплицях – до 150 см (тепличні сорти, що вирощуються на опорах).

Баклажан, як і всі інші представники сімейства пасльонових – самозапильна рослина. Плоди довжиною 5-30 см вкриті блискучою тонкою гладкою шкіркою темно-фіолетового кольору. Колір плодів на стадії зрілості придатної до вживання зазвичай фіолетовий – різних відтінків, рідше білуватий або сіро-зелений, буро-фіолетовий, інколи з прожилками. Форма плоду може бути кулястою, грушоподібною, овальною, подовженою або яйцеподібною залежно від сорту.

Плоди віком 40-50 днів є найбільш придатними для вживання, у міру дозрівання м’якоть стає губчастою, гіркою. Баклажани цінуються за відмінний ніжний смак, можливість різного приготування, низьку калорійність, вміст мінералів – фосфор, залізо, калій, кальцій і вітамінів – A, B, C. Крім смаку і харчової цінності, баклажани мають лікувальну дію. Вживання плодів у їжу знижує рівень холестерину, через вміст калію зміцнюється серце і знижується ризик виникнення набряків (калій сприяє виведенню рідини).

Популярні сорти для вирощування:

Надір – раннього терміну дозрівання, відрізняється високою врожайністю, хорошими смаковими якостями;

Алмаз – популярний урожайний ранній сорт, високі смакові якості, компактні кущі;

Негус – смачні плоди, відмінно підходять для консервування, врожайність висока.

Король півночі F1 – холодостійкий гібрид баклажана, великі довгасті плоди, висока врожайність, невибагливий у догляді.

Температурні та ґрунтові вимоги

Баклажан – рослина з тривалим вегетаційним періодом, вирощувати його за температури нижче 15 °C практично неможливо. При такій температурі квіти і бутони опадають, ріст рослин сповільнюється. Оптимальна температура для вирощування баклажана – від 18 до 30 °C, а точніше:

• у сонячні дні – 24-28 °C;
• у похмурі дні – 22-25 °C;
• вночі слід підтримувати температуру вище 15 °C, переважно 18-20 °C;
• ріст рослин сповільнюється при температурах нижче 18 °C.

За таких температур відбувається правильний ріст і розвиток рослин, вони сприяють правильному цвітінню, зав’язуванню і росту плодів. При температурі нижче 15-16 °С спостерігається уповільнення росту баклажанів, масове опадання квітів.

Занадто висока температура, вище 34 °C, теж шкідлива – під час цвітіння призводить до опадання квітів. Плоди, які виростають у таких температурних умовах, нижчої якості – вони мають меншу масу, твердішу шкірку, швидко набувають темно-фіолетового кольору, але стійкість цього кольору нетривала – за кілька днів він втрачає інтенсивність, перетворюється на темно-жовтий або коричневий.

Баклажани також пред’являють високі вимоги до температури субстрату, яка в період росту має бути вищою за 20 °C. Температура ґрунту або субстрату нижче 17 °C спричиняє пригнічення росту рослин, опадання квітів, плодів.

Протягом усього вегетаційного періоду баклажан потребує світла високої інтенсивності. Світлові умови мають великий вплив на цвітіння, плодоношення. Умови сонячного світла можна поліпшити шляхом правильного формування рослин.

Для досягнення повної зрілості баклажану потрібно 120 сухих і сонячних днів – між останніми весняними холодами і першими осінніми заморозками.

У тепліших регіонах можна вирощувати його у відкритому ґрунті, але рослини краще ростуть і дають урожай у тунелях, теплицях, парниках. Вирощування в ґрунті можливе тільки в найтеплішому, південному положенні, використовуючи укриття у вигляді високих рослин, наприклад соняшнику, кукурудзи або злаків. У нашому кліматі вирощування баклажанів у відкритому ґрунті може бути успішним у південних і західних регіонах зі сприятливим мікрокліматом і хорошим ґрунтом.

Водні потреби цієї рослини також високі. Рівномірне споживання води багато в чому визначає гарне плодоношення.

Для вирощування баклажанів підходить ґрунт:

• теплий, що швидко нагрівається;
• легкий;
• з хорошою структурою;
• родючий, багатий на гумус;
• найбільш підходять чорноземні, глинисто-піщані ґрунти;
• рівень pH ґрунту має становити 6,0-7,0.

Не підходять ґрунти:

• важкі;
• переущільнені;
• холодні;
• заболочені;
• ті, які навесні пізно прогріваються.

Хороші результати досягаються, коли баклажани вирощують на городі з південного боку, прикриті стіною з півночі.

Посів, вирощування та догляд за баклажанами

Баклажани культивують з розсади, вирощуваної в домашніх умовах на підвіконні або в теплиці, парнику. Щоб урожай був рясним, необхідно забезпечити їм відповідний субстрат і знати, коли садити і як правильно виростити розсаду баклажанів у домашніх умовах.

Терміни посіву

Саджанці баклажанів ростуть набагато повільніше, ніж саджанці томатів або перцю. На вирощування розсади йде 8-10 тижнів, виходячи з цього розраховують оптимальний термін, коли сіяти насіння баклажанів на розсаду, залежно від передбачуваного терміну посадки саджанців у теплиці або відкритий ґрунт. Насіння висівають рано – із середини січня до середини березня.

Щоб отримати розсаду для вирощування в ґрунті, зазвичай посадку насіння в ящики проводять у такі терміни:

• у центральних регіонах – баклажани на розсаду висівають у середині березня або в лютому (для подальшого вирощування в теплицях);
• у західних – наприкінці березня;
• у південних регіонах – у лютому – березні;
• у північних регіонах – баклажани садять на розсаду у квітні.

Посів

Норма висіву: у кількості приблизно 1-1,5 г на ящик. З 1 грама насіння виходить близько 100 рослин.

Який ґрунт потрібен для посадки баклажанів на розсаду? Висівають баклажани в легкий теплий субстрат. Підходить універсальний ґрунт, для пасльонових або змішаний субстрат, який можна приготувати самостійно з розрахунку: компостний ґрунт+торф’яний субстрат+річковий пісок у пропорції – 2:1:1).

Посів баклажанів:

• У ящики насипають універсальний, протруєний ґрунт.
• Поверхню розрівнюють, розсипають акуратно насіння, вдавлюють у землю на глибину 1-2 см і злегка прикривають дрібним, розсипчастим ґрунтом. Посіви обприскують з пульверизатора.
• Ящики, ємності накривають плівкою або склом і чекають проростання, періодично плівку знімають, витирають конденсат, що утворився на її поверхні, провітрюють. Коли з’являються сходи, плівку знімають.
• Температура під час проростання має залишатися на рівні 25-30 °C. Баклажан дуже повільно проростає (2 тижні).
• Після сходів температуру слід знизити до 18 °C вночі і до 20-25 °C вдень.

Вирощування розсади

• Розсаду тримають на теплому, добре освітленому підвіконні, поливають у міру підсихання ґрунту.
• Коли розвинуться сім’ядолі, розсаду пікірують у горщики діаметром 6-10 см, на відстані 4 × 4 см один від одного або в окремі горщики.
• Як тільки рослини приживаються, температуру можна знизити до 18 °C.
• У міру зростання листя розсаду слід розташовувати так, щоб рослини не затінювали одна одну.
• Підживлення розсади. Під час вирощування розсаду баклажанів підживлюють 2-3 рази, наприклад 0,5% розчином Флоровіту або іншого багатокомпонентного добрива.
• Також важливий регулярний полив і провітрювання, які проводять у міру необхідності. Рослина погано переносить як надлишок, так і нестачу води.
• Надлишок вологи може призвести до кореневої гнилі. Обприскувати рослини не рекомендується.
• Перед висадкою розсади у відкритий ґрунт потрібне гарне загартування рослин. Загартовування починають проводити поступово, за 2 тижні до посадки, обмежуючи полив. Розсаду на кілька годин, а потім і на цілий день виносять на вулицю.
• Якщо розсада занадто росла, а для висадки в ґрунт ще недостатньо тепла, потрібно зробити для неї опори у вигляді паличок.

Посадка розсади в ґрунт

Щоб розсада добре прижилася, рослини росли здоровими й отримували всі необхідні елементи живлення, потрібно правильно підготувати ґрунт і правильно висадити розсаду, забезпечивши їй належний післяпосадковий догляд.

Коли висаджувати в ґрунт, теплиці

Терміни висадки розсади в ґрунт відкритий або закритий залежать від температурних умов.
На грядки баклажани висаджують наприкінці травня, трохи пізніше помідорів і перцю. Занадто рання посадка баклажанів у холодний, недостатньо прогрітий ґрунт викликає затримку росту і може навіть призвести до їх пересихання через переохолодження.

У теплиці саджанці баклажанів висаджують із середини березня до середини травня (залежно від терміну посіву насіння баклажанів на розсаду) – за наявності 3-5 добре сформованих листків.

Через високі вимоги до тепла і світла баклажани не слід садити раніше, ніж:

• в опалювальну теплицю – на початку березня;
• в опалювальний тунель – у першій половині квітня;
• у неопалювану теплицю, парник – на початку травня;
• у відкритий ґрунт – після 20 травня.

Зазначені терміни наведені для центральних і західних регіонів, у північніших або південніших регіонах терміни можуть трохи зсуватися з урахуванням кліматичних умов.

Підготовка ґрунту під баклажани

Баклажани слід вирощувати в перший рік після внесення гною. Найкращими попередніми культурами є:

• бобові;
• цибулинні;
• огірки;
• салат.

Не підходять як попередники:

• капуста;
• коренеплоди;
• пасльонові.

Вже через 3-4 роки можна вирощувати баклажани на тій же ділянці.

Перед тим, як посадити розсаду загартовану баклажанів у відкритий ґрунт, видаляють ретельно бур’яни, ділянку перекопують, щоб зберегти вологу. Оранку слід проводити восени.

Восени слід внести на ділянку гній із розрахунку 4 кг/м2. Мінеральні добрива вносять у кількості 35-45 г/м2 у рівному співвідношенні N:P:K або після хімічного аналізу ґрунту. Фосфорні та калійні добрива зазвичай вносять ранньою весною, а кальцієво-аміачну селітру вносять перед посадкою розсади.

Протягом вегетаційного періоду потрібне підживлення азотом, краще у вигляді нітрату амонію, який вносять двічі в дозі приблизно 5 г/м2 щоразу:

• перший раз після вкорінення рослин – приблизно через 2 тижні після посадки;
• другий раз – під час плодоношення.

При цьому не рекомендується підживлювати азотом баклажан під час цвітіння, це може викликати опадання квітів.

Посадка баклажанів

Схема посадки баклажанів така: 50 × 60 см або 60 × 60 см.

Густота посадки в теплицях – 3-4 рослини на 1 м2. Тоді забезпечуються відповідні умови освітлення. Важливо, щоб кущі не затінювали один одного.

Ґрунт, у який садять саджанці, має бути достатньо вологим. Не слід надто інтенсивно поливати рослини одразу після посадки, це гальмує ріст, не сприяє їхньому глибокому вкоріненню. Однак, через брак води під час вегетації квіти та бутони опадають.

Після посадки розсади в ґрунт проводять підживлення, за необхідності полив, боротьбу з хворобами, шкідниками і бур’янами. Найбільшу складність при вирощуванні баклажанів представляє боротьба зі шкідниками пасльонових рослин (попелиці, колорадський жук), а в теплицях – з тепличною білокрилкою.

Для поліпшення вологості ґрунту, боротьби з бур’янами, грядку можна мульчувати, наприклад, соломою.

Баклажани, які вирощують у теплицях, сильно уражаються цілим комплексом ґрунтових патогенів і хвороб, що спричиняють гниття рослин і сіру гниль. Боротися з цими хворобами складно. Краще їм запобігати за допомогою:

• правильної сівозміни;
• дезінфекції приміщень та обладнання;
• обробки насіння.

При вирощуванні в теплицях рослини зазвичай досягають висоти 150 см і вище, тому їх слід підв’язувати до опор, як при вирощуванні перцю або помідорів.

Оптимальна густота посадки в теплицях – 3-3,5 рослини/1 м2. Такі кущі можна формувати у 2-3 пагони. Під час вегетації слід видалити деякі непотрібні бічні пагони, щоб уникнути надмірної густоти крони, яка сприяє поширенню шкідників і сірої гнилі.

Плоди зазвичай збирають із плодоніжкою довжиною 2-3 см. Фактично вони починають дозрівати наприкінці липня. Шкірочка у плодів блискуча на етапі дозрівання врожаю, а м’якоть щільна і без гіркоти. У міру досягнення фізіологічної зрілості колір шкірки баклажана змінюється, втрачає сяйво, м’якоть стає ватною, а насіння твердне і темніє.

Баклажани не підходять для тривалого зберігання, дуже швидко втрачають тургор, мнуться. Захищені плівкою, за температури 4-6 °C вони зберігаються 3-4 дні.