Люффа – вирощування з насіння, опис і фото

Цікава рослина люффа або натуральна мочалка оригінально прикрасить альтанку чи паркан. Подовжені зелені плоди цієї рослини, схожі на кабачки, їстівні в молодому віці, пізніше набувають волокнистої консистенції, з якої роблять губки. У цій статті ми розповімо, як проводити у відкритому ґрунті посадку і догляд, вирощування люфи з насіння, покажемо фото і опис рослини та варіанти її використання.

Опис рослини

Люффа (лат. Luffa) – рід однорічних ліан, що належать до родини Гарбузові. Його також називають люфа, луффа, овочева губка, натуральна мочалка. Ця ліана оригінально прикрашає альтанку, паркан. Зелені плоди в молодому віці можна вживати в їжу, після дозрівання – вони стають неїстівними, але придатними для виготовлення натуральної губки!

Найбільш культивовані види: Люффа циліндрична або єгипетська (лат. Luffa cylindrica) і Люффа гостроребриста (лат. Luffa acutangula), бо їхні молоді плоди з м’яким м’якушем вживаються в їжу як овочі, особливо в азіатських і африканських країнах.

Більшість людей знайомі з губкою з люфи, яку широко використовують як інструмент для чищення кухні і як відлущувальний засіб у ванній кімнаті. Але багато хто вважає, що ця губка росте під водою, плутаючи мочалку зі справжньою губкою (водною багатоклітинною твариною), яку збирають і сушать для продажу.

Губка з люффи – це висушена внутрішня частина плоду, що росте на ліані. Для цієї мети зазвичай культивують два види: люффа гостроребриста (Luffa acutangula), у якої плоди з ребрами, що виступають, та єгипетська люффа (Luffa aegyptiaca), що має гладку шкірку, схожа на огірок.

Молоді плоди негорьких видів їдять сирими або готують в азіатських, африканських стравах. У міру зростання вони набувають гіркоти і навіть стають токсичними (містять сапонозиди).

Люффа має багато лікувальних властивостей.

Розміри, листя

Однорічна рослина утворює п’ятигранну опушену ліану з трироздільними вусиками, що виростає до 3 м заввишки і часто перевищує 5 м завдовжки. Голе чергове листя шириною 15-30 см має 5-7 лопатей, що закінчуються загостренням.

Квіти

Ця однодомна рослина має окремі чоловічі та жіночі квітки на одній рослині, що виростають із пазух листків. Жовті віночки мають 5 пелюсток, зрощених біля основи. На чоловічих квітках, згрупованих у китиці, формуються тичинки. Більші поодинокі жіночі квітки мають товкач і їх легко впізнати за зав’яззю, розташованою під віночком.

Рослина самозапильна, тому можна отримати плоди тільки з одного екземпляра люффи. Однак перехресне запилення (між двома і більше рослинами), здійснюване комахами (бджолами, метеликами тощо), дає кращий урожай. Мурахи також проводять багато часу на ліані, їх приваблюють маленькі трикутні листоподібні структури біля основи квіток.

Плід

Як і в інших представників сімейства гарбузових, плід люффи являє собою пепонід, тобто циліндричну або сферичну ягоду з досить товстою, непроникною шкіркою, в якій міститься насіння. У міру дозрівання м’якоть підсихає, і провідні судини ксилеми (судинні тканини рослин) утворюють волокнистий скелет, що містить у центрі чорне насіння. Його можна легко видалити, струснувши очищений плід.

У виду L. acutangula овальне насіння, розміром менше 1 см, гладке, як у гарбуза, у виду L. cylindrica насіння має валик по всьому периметру.

Трохи історії…
Назва Люффа походить від арабського слова «loofah». Вона була дана рослині французьким ботаніком у 17 столітті. Вид L. acutangula походить від латинського acutus, що означає «загострений», і від angulatus, що означає «кут», маючи на увазі незграбну форму плоду на відміну від видів L. cylindrica з циліндричними плодами.

Luffa aegyptica була завезена з В’єтнаму до Єгипту французькими ботаніками, звідси і назва виду L. aegyptica, яку тепер замінено на cylindrica. Перший опис рослини під назвою «єгипетський огірок» датується 1638 роком і був зроблений Йоганом Веслінгіусом (1598-1649), ботаніком з Падуї саксонського походження.

Походження двох видів – L. cylindrica і L. acutangula залишається досить неясним, оскільки ці рослини були широко поширені в Азії та Африці.

Вид L. acutangula вирощують у прибережних районах напівсухої савани, наприклад, у Сьєрра-Леоне, Кот-д’Івуарі, Гані, Беніні, Нігерії, Мадагаскарі, на островах Реюньйон і Маврикій, де рослина натуралізувалася. Її також вирощують у Східній Африці поблизу великих міст, у південній та східній Азії.

Види та сорти люффи

Існує близько 50 видів, а також сорти і гібриди, не широко поширені. Сорти Luffa acutangula дають більші і менш гіркі овочі, ніж дикий вид. Нижче представлені деякі види і сорти рослини люффа з фото та описами.

Люффа циліндрична або єгипетська

Типовий вид – Люффа циліндрична або єгипетська (Luffa cylindrica, син. Luffa aegyptica, Mormodica luffa) родом з Індії. Це кучерява або сланка, п’ятикутна на зрізі ліана довжиною 3-10 м. Голе листя завширшки 15-30 см з 5-7 загостреними лопатями. Квітки діаметром 4-10 см, чоловічі та жіночі на одній рослині. Плоди циліндричні або булавоподібні, завдовжки 30-60 см, діаметром 6-12 см, з досить тонкою шкіркою. Насіння крилате, плоскоовальне, чорне.

Плоди з їстівною м’якоттю їдять у молодому віці, але вони в кулінарії менш відомі, ніж вид L. acutangula, їх частіше використовують як губки. Широко вирощується в Японії, Індії, Єгипті.

Люффа «Док»

Люффа «Док» – ранній сорт. Плоди нагадують огірки, довжиною 30 см, діаметром 3 см, досягають ваги 225 г. Сорт стійкий до хвороб, дає високий урожай.

Люффа гостроребриста

Люффа гостроребриста (граниста) (лат. Luffa acutangula) – це ліана завдовжки 3-6 м з дрібними поздовжніми борозенками. Має індійське, китайське або південно-східне азійське походження. Листя голе, крупнозубчасте, пальчасто-розсічене, з 3-5 глибоко вирізаними частками, шириною 15 см. Довжина черешка: 3-10 см. Листова пластинка опушена з обох боків.

Квіти жовті, чоловічі згруповані в китиці по 10-20 штук, мають по 3 тичинки. Жіночі квітки розташовані поодиноко, діаметром 5-9 см. Плоди завдовжки 20-50 см, з 10 стирчать ребрами, іноді гладкі або покреслені залежно від сорту. Насіння чорне, овальне, плоске з рівними краями, завдовжки 15 мм.

Молоді плоди під назвою «китайська бамія» популярні в кухні країн Південно-Східної Азії, як і чоловічі квітки.

Люффа «Бонанза»

Сорт «Бонанза» – сильноросла ліана, що плодоносить на бічних гілках. Незграбні плоди завдовжки 45 см, діаметром 5 см, зелені, їстівними стають через 45 днів після цвітіння. Урожайний сорт.

Люффа прикрита

Люффа прикрита або проносна, оперкулата (лат. Luffa operculate) – ліана з вусиками. Листя широке, округле, слаборозсічене. Плоди незграбні, сферичні, прикрашені шипами, відкриваються нагорі кришечкою. Зростає в Бразилії на висоті 900-1200 м над рівнем моря. Плоди їдять молодими, потім вони перетворюються на овочеві губки.

Люффа колюча

Люффа колюча або щетиниста (Luffa echinata) – тонкостебельна ліана. Листки ниркоподібні та лопатеві. Яйцеподібні плоди завдовжки 2-3 см, густо опушені 3-5 мм волосками.

Умови вирощування

Люффу непросто вирощувати в районах з коротким літом, її можна вирощувати в будь-якому місці в тропічних, субтропічних, а також помірних регіонах, за умови, що рослини починають рости в теплі.

У відповідному кліматі мочалку вирощувати не важче, ніж огірок, але потрібен тривалий вегетаційний період (200 днів) і постійне тепло, щоб отримати плід, досить зрілий, щоб служити губкою. Це ускладнює вирощування рослини люффа в кліматі, де вегетаційний період становить менше 120 днів, а нічні температури опускаються нижче +10 ° C в будь-який час між посадкою і пізньою осінню.

Посадка в ґрунт вимагає повної відсутності заморозків. Час збору врожаю коливається від 48 до 80 днів у помірних зонах. Тому при вирощуванні люфи в центрі, середній смузі на півночі тобто в районах з коротким, прохолодним літом рекомендується вирощування в теплицях.

У помірному кліматі краще вирощувати люффу в теплицях або знімних тунелях. Теплиці відкривають вдень, провітрюючи і випускаючи зайве тепло (за винятком прохолодних днів), закривають вночі, якщо температура впаде нижче +15 °C. Критична температура для люфи становить +10 °C, але навіщо ризикувати? Навіть одна ніч при температурі нижче +10 °C може зупинити ріст люффи, може пройти близько місяця, перш ніж відновиться ріст. При +5 °C рослина може загинути.

Отже, люффі потрібно:

• сонце;
• тепло;
• вологість;
• відповідні добрива.
• багатий піщаний субстрат для люффи буде ідеальним.

Як і всім гарбузовим, люффі потрібен ґрунт, рясно збагачений органічними речовинами (компост, гній, ґрунт для горщиків). Її можна вирощувати навіть на гниючій компостній купі, складеній на відкритому повітрі.

Посадка люффи

Терміни посіву, посадки

Коли садити люффу:

При вирощуванні з насіння розсади в домашніх умовах – посів починають за 5-8 тижнів до висаджування в ґрунт (приблизно через 1-2 тижні після дати останніх заморозків – наприкінці травня), таким чином посів зазвичай проводять у березні-квітні.
У відкритий ґрунт розсаду висаджують на грядки в травні, в теплий ґрунт, коли вже можна не боятися заморозків.
Наприклад, якщо пересаджування в ґрунт буде проводитися в середині червня, посадку насіння люфи на розсаду в домашніх умовах проводять у середині квітня.

Не сійте занадто рано, інакше рослини занадто визріють у горщиках і потім погано відреагують на пересадку. Краще ростуть «молоді, жваві» рослини, готові до швидкого зростання після пересадки у відкритий ґрунт.

Рослина сильноросла, може дертися по шпалері або повзати по землі. Бажано зробити її лазячою, щоб плоди могли звисати без пошкоджень. На землі плоди часто мають вигнуту форму.

Розмноження люффи посівом насіння

Щоб люффа дала врожай, у наших кліматичних умовах її вирощують розсадним способом, висіваючи насіння в березні-квітні, за 5-6 тижнів до висадки в сад. Насіння люффи зберігається недовго, для кращої схожості потрібно сіяти свіже.

Вирощування розсади люффи з насіння:

• Щоб полегшити проростання, замочіть насіння в теплій воді на 24 години або скарифікуйте його, підрізаючи шкірку кусачками для нігтів. Використовуйте горщики діаметром 10-15 см для посіву 1-3 насінин. Можна садити рослину в торф’яні або газетні горщики. Перевага горщика з проникними стінками такого типу в тому, що можна пересадити весь горщик з люфою в сад, не пошкоджуючи коріння. Травми коріння призводять до уповільнення росту. У короткий сезон ми не можемо дозволити собі ніяких затримок у вегетації.

• Підготуйте горщики (ящики) для розсади, заповнивши їх родючим проникним ґрунтом (садовий компост з додаванням піску).
• Змочіть ґрунтову суміш теплою водою, помішуючи, поки вона не стане вологою, але не мокрою.
• Посадіть насіння на глибину 1-2 см у субстрат. Регулярно поливайте, щоб субстрат не пересихав. Накрийте горщики кришкою (прозорим поліетиленовим пакетом), щоб підтримувати високу вологість і рівну температуру.
• Для кращого проростання потрібна температура від +21 до +32°C. Час проростання може варіюватися в межах 4-14 днів залежно від умов. Можна поставити горщики на нагрівальний мат – за нестачі тепла цей прийом істотно впливає на результат. Тоді насіння проростає швидше (за 5-6 днів), і дружність проростання вища. Без тепла проростання може зайняти 2 тижні і більше, а схожість часто становить менше 50%.

• Після появи сходів зніміть поліетиленове покриття.
• Поставте горщик під штучне освітлення або перед сонячним вікном, що виходить на південь. Прийнятна нормальна температура в приміщенні (+21 +24 °C). Залиште горщик на нагрівальному килимку, якщо в приміщенні вночі прохолодно.
• Якщо в горщику проростає більше однієї рослини, видаліть усі, крім однієї.
• Поливайте в міру необхідності, зберігаючи ґрунт злегка вологим. Додавайте органічні розчинні добрива у воду кожні 10 днів.
• Люффа буде швидко обертатися, намагатися дертися, прикріпитися до опори, наприклад, до москітної сітки. Можна поставити коротку решітку, яку можна буде переміщати разом з рослиною під час пересаджування, або трохи зігнути стебла, щоб вони росли убік, а не вгору.
• Щоб уникнути шоку від пересадження розсади на грядки, горщики за тиждень до посадки в ґрунт варто починати виносити на вулицю або ставити біля відкритого вікна, щоб розсада поступово звикала до вуличних умов.
• Поки розсада загартовується, підготуйте місце посадки, обробіть ґрунт, ділянку можна накрити чорною плівкою, щоб прогріти ґрунт перед посадкою.
• Встановіть теплицю приблизно за тиждень до планованого пересадження. Корисно встановити термометр у теплиці, щоб переконатися, що нічна температура залишається вище +10 °C.
• Встановіть у теплиці решітку (іншу міцну опору): можливо, велику, міцну клітку для томатів або мотузки, прикріплені до конструкції теплиці. Як альтернативу можна дозволити рослині стелитися по землі, але тоді плоди будуть торкатися землі і ризикують бути неправильної форми.

Посадка люффи у відкритий ґрунт

Коли температура стане досить теплою вдень і вночі, пересадіть люффу в підготовлений ґрунт. Перед посадкою перекопайте ґрунт, якщо раніше цього не зробили, і потім викопайте посадкові лунки. Рослини в торф’яних горщиках садять разом з ними, без травмування коренів.

Для отримання великого врожаю рослини садять рядами на відстані 30-45 см одна від одної на відстані рядів 1,2-1,8 м.

Тримайте теплицю закритою в прохолодні ночі, щоб утримувати тепло, але відкритою протягом дня, якщо температура не низька.

Поливайте регулярно. Не дозволяйте рослині страждати від посухи.

Посадка в горщик

Люффу можна виростити в 20-літровому горщику. Обов’язково насипте на дно горщика дренажний шар (гравій, черепки горщиків), потім заповніть його компостом, нейтральним або слаболужним ґрунтом. Якщо ґрунт занадто кислий, можна додати трохи вапна або доломіту.

Як вирощувати люффу?

Вирощування і догляд за люфою у відкритому ґрунті включають низку заходів. Рослина любить добриво, їй потрібен полив, добре прополюйте навколо основи, поки ліана молода, і захищайте від слимаків.

Найкраще залишати тільки плоди, що ростуть на висоті понад 1 м над землею, щоб вони добре розвивалися й отримували більше сонця.

Підтримуйте «тепличні умови» в міру настання осінніх температур, щоб максимально продовжити вегетаційний період.

Полив, удобрення

При посіві удобрюйте азотними добривами, потім після пересадки використовуйте повне добриво, щоб не викликати раннє цвітіння, яке обмежило б ріст рослини.

Поливайте люффу потроху, але регулярно.

Обрізка, підв’язка люффи

Люффа росте вельми енергійно, легко досягаючи 3 м (у теплому кліматі в 3 рази більше!), можливо, доведеться контролювати її кучеряві стебла, підв’язуючи до шпалери.

Під час росту можна обрізати занадто сильнорослі стебла, довжина яких може досягати 10 м. Прищипніть головне стебло, якщо воно досягає висоти стовпа, щоб стимулювати розгалуження.

Запилення

Зростання Luffa cylindrica сильніше, ніж у Luffa acutangula, яка чекатиме, доки добре виросте, щоб зацвісти і дати врожай. Тому Luffa cylindrica легше вирощувати – квіти з’являються на кожному вузлі.

Перші жовті квіти з’являються в середині літа. Вони схожі на квіти огірка, але ростуть гронами і завжди чоловічої статі. До появи перших жіночих квіток проходить ще кілька тижнів. Коли вони з’являться (це легко впізнати за довгою гарбузоподібною зав’яззю біля їхньої основи), важливо залишити теплицю відкритою протягом дня, щоб комахи-запилювачі могли запилювати їх.

Якщо запилено мало жіночих квіток, можна провести ручне запилення: зірвати чоловічі квітки, які щойно розпустилися, і натерти пилком товкач жіночих квіток, які щойно розпустилися.

Корисно знати: при вирощуванні декількох сортів люфи, тільки ручне запилення гарантує чистоту сорту отриманого насіння.

Хвороби, шкідники

На відміну від інших гарбузових, люфа рідко уражається борошнистою росою. Однак остерігайтеся слимаків, коли рослина ще молода, встановлюйте пастки, якщо помітили цих шкідників.

Коли і як збирати врожай?

Збір молодої люффи для вживання в їжу проводиться, коли плоди тверді і не перевищують довжину 12 см (у Luffa cylindrica).

Люффа має бути не більшою за долоню, якщо ви хочете використовувати її як овоч

Плоди їдять, як кабачки, сирими, тушкованими, приготованими на пару, в супі або маринують з оцтом, як корнішони. Вид Luffa acutangula з більш товстою шкіркою і сухішою м’якоттю, ніж Luffa cylindrica, можна збирати довше, їх переважно пропарюють після очищення. Ці овочі продаються в китайських магазинах.

Збільшуючись, плоди стають волокнистими, неперетравлюваними і неїстівними.

Щоб використовувати мочалку на кухні, а не використовувати її як мочалку, зберіть плоди, коли вони досягнуть довжини 7-15 см.

Щоб зібрати люффу для використання у ванні, почекайте, поки шкірка почне коричневіти або тріскатися, приблизно в жовтні. Теоретично, звісно, слід почекати, поки плоди не почнуть коричневіти, але легка теплиця-парник буде ставати дедалі менш і менш ефективною в міру того, як нічна температура на вулиці падає. Тому малоймовірно, що плоди досягнуть повної зрілості в теплиці в холодному кліматі.

Тому, коли плоди перестають рости і чути ляскаючий звук, коли їх струшують, або коли ночі стають холодними і складно підтримувати нічну температуру вище +10 °C – зберіть їх.

Зніміть зовнішню оболонку плода, і ви виявите губку ідеальної форми. Що більш зрілий плід, то легше видалити оболонку. Струсіть його, щоб відокремити насіння, і мочалка з люфи придатна до використання.

Зберігання плодів люффи

Молоді плоди люффи зберігаються кілька днів у холодильнику, як кабачки. Їх їдять сирими або готують.

Як зробити губку. Після очищення плодів струсіть їх, щоб вивільнити чорне насіння. Сирий плід можна використовувати як губку для миття посуду. Волокнисті частини іноді піддають додатковій обробці, занурюючи їх у киплячу воду, перекис водню або відбілювач, щоб отримати білий колір.

Невибаглива, швидкозростаюча однорічна ліана здатна за один сезон покрити перголу. Ця рослина одночасно декоративна і корисна для вживання в їжу молодих плодів, а також для отримання натуральних губок.